Page 114 - 4172

Порівняння розрахункового радіусу зон проникнення бурового
розчину у пласти з довжиною перфораційних каналів, які створюються
у породі, показує, що довжина їх на 0,2 – 0,7 м менше цього радіуса,
тобто якість вторинного розкриття продуктивних відкладів на цих

площах, як і первинного, низька. Створення великої репресії на
продуктивні пласти і мала вирішальна здатність перфораторів, що
використовуються, стала причиною відсутності або малої

інтенсивності припливу флюїдів із пластів, про газонафтонасиченість
яких був позитивний висновок. Як приклад можна навести
свердловину № 2 – Космач-Покутську, яка розкрила на глибині 3070 –
3143 м газоносний, за геофізичними даними, пласт. При

випробовуванні цієї свердловини одержали непромисловий приплив
газу. Не одержано припливу із свердловини № 1 – Лопушна, № 9 –
Сливки, № 903 – Пасічна, хоча за даними випробування за

допомогою ОПТ та КИИ-146 ці свердловини розкрили нафтоносні
відклади. Порівняння градієнтів тисків стовпа бурового розчину та
порового тиску для вказаних свердловин показало, що при розкритті

продуктивних відкладів репресія на пласт становила 7,0 – 11,5 МПа
при радіусі зони проникнення 0,6 – 0,9 м, тобто якість розкриття
пластів була низькою [63].

Причиною низької якості розкриття продуктивних відкладів на
площах Передкарпаття є відсутність даних з прогнозування зон АВПТ
при бурінні свердловин.
На площах Передкарпаття при розкритті порід-покришок

градієнти порового тиску значно вищі градієнтів тиску стовпа
бурового розчину. Для запобігання ускладнень, які виникають при
розбурюванні таких порід, буровий розчин обважнювали, а

продуктивні відклади, які залягають нижче, розкривали без зміни його
показників, що зумовило проникнення розчину в пласт на велику
глибину, особливо в інтервалах залягання тріщинуватих колекторів.
Наприклад, при порівнянні градієнтів порового тиску та тиску

стовпа бурового розчину на свердловинах № 1, 2, 3 та 5 Рожнятівської
площі встановлено, що максимальні значення порового тиску
характерні для порід-покришок поляницької та бистрицької свит. У

свердловині № 5 градієнт порового тиску становив 2  10  2 МПа/м, для

інших свердловин був у межах  7,1  8 , 1  10 2  МПа/м. Під час
розбурювання цих відкладів часто виникали ускладнення (осипи,

обвали порід, які складають стінки свердловини, прихвати бурової

111