Page 112 - 4172

Однак, вказана методика не вважається достатньо точною в силу
того, що величина коефіцієнта відновлення проникності порід у
лабораторних умовах відрізняється від такого ж коефіцієнта в
пластових умовах. Крім цього, за дослідженнями Ф. І. Котяхова, навіть

використання для відбору керну розчинів на нафтовій основі
призводить до зменшення проникності колекторів у декілька разів у
порівнянні з даними, отриманими шляхом геофізичних вимірів.

У практиці буріння свердловин провідними світовими
компаніями, для визначення ступеня зменшення продуктивності
свердловин внаслідок забруднення привибійної зони, найчастіше
застосовують метод гідродинамічних досліджень. Ступінь зниження

потенційної продуктивності визначають за відношенням
продуктивностей (ВП), або за коефіцієнтом привибійної закупорки

(к ). Коефіцієнт привибійної закупорки, який є безрозмірною
пз
величиною, характеризує погіршення колекторських властивостей
порід у привибійній частині незакріпленої ділянки свердловини, а

також недосконалість закріпленої. Насамкінець, він, будучи
величиною оберненою до параметра ВП, характеризує відношення
теоретичної продуктивності свердловини, яка була б за відсутності

зони зміненої проникності, до її дійсної проникності. Якщо к = 1, то
пз
проникність порід-колекторів у приствольній частині не зменшилась;
якщо к > 1, то теоретична продуктивність повинна бути у стільки ж
пз
разів більша за дійсну продуктивність. І якщо к < 1, то проникність у
пз
приствольній частині продуктивного пласта більша, ніж у віддаленій
його частині.
Величину к визначають за кривими відновлення тиску, які
пз
отримані під час проведення гідродинамічних досліджень як у
свердловинах, що вводять в експлуатацію, так і безпосередньо в
незакріпленому стволі щойно розкритого продуктивного пласта.
Параметр ВП оцінюють із співвідношення:

P ПЛ  P  ,0 87  S i 
В
ВП  , (1.20)
P ПЛ  P В

а коефіцієнт привибійної закупорки за виразом:
P ПЛ  P В
к ПЗ  , (1.21)
3 , 2 i 

109