Page 152 - 4163
P. 152

- нерівновага та суперечність розвитку країн, регіонів;
                -  сполучення  ринкового  характеру  розвитку  світового  господарства  з  системою
           міжнародного регулювання;
                - формування глобальних проблем.
                Суттєвою  рисою  світового  господарства  служить  існування  різних  форм  власності  як
           соціально – економічної основи цього складових частин, Багатоукладність економіка обумовлює
           безліч  виробничих  відносин  у  світовому  господарстві.  Проте  певною  закономірністю  є
           інтернаціоналізація продуктивних сил, що виявляється:
                - у міжнародній .спеціалізації та кооперуванні виробництва,
                - у обміні засобів виробництва і науково-технічних знань,
                - у виробничому співробітництві та міжнародному русі фінансових, виробничих, товарних
           ресурсів,
                - у формуванні світової інфраструктури (транспортної, інформаційної та ін.).
                Таким  чином,  інтернаціоналізація  виробництва  є  основа  процесу  прасування  до  більш
           високого  ступеня  цілісності  світового  господарства.  Крім  закону  інтернаціоналізації
           виробництва розвиток сучасного світового господарства визначають і такі спільні закони: закон
           вартості, закон конкуренції, закон зростання продуктивності праці, закон попиту та пропозиції.

                16.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин

                Світове  господарство на  сучасному  етапі  використовує  різноманітні  форми  економічних
           відносин між державами й іншими суб’єктами господарської діяльності. Міжнародні економічні
           відносини  –  це  відносини  між  великими  господарськими  національними  комплексами  і  їх
           суб’єктами, які функціонують в рамках окремих держав.
                Міжнародні економічні відносини поділяються на основні й забезпечувальні. Основні – це
           звичайні  господарські  зв’язки,  що  вийшли  за  межі  національних  кордонів.  Друга  група  –
           відносини, що забезпечують взаємодію національних господарств.
                Форми міжнародних економічних відносин:
                1. Міжнародна торгівля.
                Міжнародна торгівля – це обмін товарами та послугами поміж різними країнами світу, це
           сукупність відносин експорту та імпорту товарів і послуг. Вона виникла у глибокій давнині  і
           була обумовлена вузькістю внутрішнього ринку. Велику роль міжнародна торгівля грала під час
           утворення  капіталізму,  на  сьогодні  її  розвиток  є  наслідком  поглиблення  спеціалізації  і
           поширення кооперації виробництва між господарськими комплексами різних країн.
                У  сучасних  умовах  існує  і  більш  складне  пояснення  економічних  основ  міжнародної
           торгівлі.
                Розвиток  міжнародного  поділу  праці,  зростання  ефективності  міжнародної  спеціалізації
           виробництва в умовах сучасного НТП обумовлює значення міжнародної торгівлі. Кожна країна
           здійснює свою торгівельну політику, спрямовану на досягнення своїх інтересів у міжнародній
           торгівлі. Існує два види торгівельної політики:
                а) політика вільної торгівлі, або фритредерство;
                б) політика протекціонізму.
                Політика вільної торгівлі була заснована А. Смітом ще в ХVIII ст. У сучасних умовах вона
           знаходить також своїх прибічників, які використовують наступну аргументацію:
                по-перше,  свобода  торгівлі  дає  можливість  розподілу  виробництва  у  світовому
           господарстві  відповідно  закону  порівняльних  переваг,  що  обумовлює  вигідну  для  усіх
           міжнародну спеціалізацію;
                по-друге, свобода торгівлі полегшує конкуренцію та підтримку дух новаторства не тільки
           серед національних виробників, але і в відносинах з іншими країнами;
                по-третє,  свобода  торгівлі  поширює  ринок,  знижує  ціни  для  споживача,  сприяє
           підвищенню життєвого рівня населення.

                                                          152
   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156   157