Page 46 - 4162

неперервна, величина, що підлягає передачі, змінюється в
межах від x (рис. 3.8). Розіб'ємо діапазон зміни цієї
max
x  x
величини на m рівнів, де m  max min , замінимо
 x
неперервну функцію ступінчатою кривою. При такій заміні
кожне значення величини х(t) відрізняється від сусіднього на
однакову величину х, що називається кроком квантування.
Крок квантування вибирається виходячи з допустимої
похибки вимірювання  і потужності шуму в каналі зв'язку.
Якщо допустима похибка задана, то x  x   .
н
У той же час крок квантування повинен бути в
декілька разів більше від можливого пікового значення
завад.
Визначивши таким чином величину х і знаючи межі
зміни контрольованої величини, можна визначити і число
дискретних рівнів, що підлягають передачі по каналу
зв'язку.
Тепер, після виконання операції квантування,
кожному квантованому рівню функції х(t) можна поставити у
відповідність певну кодову комбінацію імпульсів або
кодований сигнал.
Так, для передачі 32 квантованих рівнів необхідно
сформулювати 32 кодових сигнали. При використанні
двійкового комплектного коду кожен із таких сигналів буде
складатися з п'яти імпульсів (n=5), що наділені двома
ознаками (k=2).
Такий метод передачі неперервних повідомлень
кодованими дискретними сигналами отримав назву кодово-
імпульсної модуляції (КІМ).
Знайдемо умову, при якій досягається відтворення
неперервного сигналу, що передається з допомогою системи
КІМ. Згідно тереми Котельникова для відтворення
неперервної функції, що не вміщує частоти вище F м,
необхідно послати 2 F м кодових груп в секунду. При цьому,
якщо кожна кодова група вміщує n імпульсів, то
загальне число імпульсів, що передаються в одну
секунду, складе 2F мn. Звідси знайдеться необхідна
полоса пропускання частот каналу зв'язку F  nF , так як
k M
канал з смугою пропускання F k Гц дозволяє передавати 2 F k
незалежних імпульси за секунду.

45