Page 42 - 4162
P. 42

    n  
                                   Тут  f         - значення функції   tf   в точках відліку,
                                                 
                                            2 F M  
                            тобто в дискретні моменти часу:
                                    k           2        1        1       2         k
                             ...;      ;  ...;    ;      ;  0      ;      ;  ...;   ;  ...;
                                   2F          2F      2F        2F     2F         2F
                                      M           M       M         M      M         M
                                   або
                                    ...;  3  ; t  2  ; t   ; t   ; 0  ; t   2  ; t  3  ; t  ...
                                   Звідси можна зробити наступний висновок:
                                   Якщо  функція  f     t   відома  в  точках  відліку,  то  за
                            рівнянням (3.14) можуть бути знайдені значення коефіцієнтів С n
                            ряду Фур’є, що визначають графік частотного спектру   jF   . В
                            свою  чергу  частотний  спектр   jF  ,  згідно  рівняння  (3.12),
                            дозволяє знайти значення функції   tf   для будь – якого моменту
                            часу, тобто повністю відновити функцію   tf
                                   Таким чином теорема Котельникова доведена.
                                   Котельников показав також і спосіб відновлення функції
                             f   t  за її миттєвими значеннями в дискретні моменти часу.
                                   Ним отримано рівняння наступного виду:

                                                        n  sin    F2  t    n
                                             f   t     f          M       
                                                        
                                                               
                                                   n     2 F M     F2  M t    n
                                                                                 .          (3.14)
                                                       sin  2  F  t   n   t
                                                 f  n   t  M
                                               n          2  F M  t   n   t
                                   Тут  nf    t   - миттєві значення функції, відраховані через
                                   1
                              t      .
                                  2 F
                                    M
                                   Рівняння (3.14) показує, що функція   tf   дорівнює сумі
                            добутків визначаючих ординат  nf      t   на елементарну функцію
                            виду
                                                    sin  x  sin  2  F  t   n   t
                                                                 M
                                                      x      2  F  t   n   t
                                                                 M
                                   Графік  елементарної  функції  показаний  на  рис.  3.6.
                                                 sin  x
                            Видно,  що  функція          симетрична  відносно  точки  відліку  і
                                                   x
                            має в ній максимальне значення, що дорівнює 1. У всіх  інших


                                                             41
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47