Page 94 - 4121

5.2 Перехресні завади у лініях зв’язку

Два, або більше паралельні провідники, по яких
протікають однакові струми у протилежних напрямках,
утворюють лінію зв’язку. Електричні характеристики лінії
зв’язку залежать від форми, розмірів, розміщення та
діелектричної проникності провідників та діелектриків. Якщо
провідники є однорідними і мають низький питомий опір, то
імпеданс лінії зв’язку залишається практично незмінним у
діапазоні частот від 0 до 100 МГц і вище.
У більшості випадків електромонтаж ЗВТ можна
представити у виді ланок, що утворюються лініями зв’язку без
втрат. Провідники та кабелі мають хвильовий імпеданс у
межах 50 – 300 Ом, контактні площадки на друкованих платах
– 50 – 120 Ом, а скручені та одиничні провідники – 100 – 200
Ом.
Робочі характеристики лінії зв’язку визначаються, в
основному, її довжиною. Для зручності розгляду методів
забезпечення електромагнітної сумісності вузлів ЗВТ усі
електричні з’єднання між ними умовно поділяються на
“електрично короткі” та “електрично довгі”.
“Електрично короткою” називається лінія зв’язку, у якій
час затримки розповсюдження сигналу від передавача до
дальнього кінця лінії є меншим за половину часу наростання,
або спаду фронту сигналу (t  0,5t ). Короткочасні імпульсні
r
p
завади встигають повернутись до передавача до завершення
процесу зміни сигналу і зникають на наростаючих чи
спадаючих фронтах.
“Електрично довгою” називається лінія зв’язку, у якій
час затримки розповсюдження сигналу від передавача до
дальнього кінця лінії є більшим за половину часу наростання,
або спаду фронту сигналу (t  0,5t ). Різноманітні завади
r
p
(викиди, деренчання) з’являються у лінії зв’язку після
закінчення фронтів сигналів і можуть серйозно порушити
роботу схеми.
Перехресні завади – це паразитний зв'язок між схемами,
або вузлами, який виникає, у основному, внаслідок близького
93