Page 77 - ЛЕКЦІЯ 1
P. 77

того,  лідерство  –  феномен  організації  соціально-психологічного  спілкування  і

            групової діяльності й функціонує переважно стихійно.

                   Керівництво  визначається  цілеспрямованою  і  контрольованою  діяльністю

            цілої  системи  соціальної  організації  та  її  інститутів.  Порівняно  з  лідерством  воно

            має  більш  стабільний  характер,  оскільки  безпосередньо  не  залежить  від  зміни

            групових настроїв, змін у міжособистісних стосунках.

                   Офіційне  керівництво  спирається  на  певну  систему  санкцій  у  стосунках

            керівництва та підлеглості й має не тільки силу особистого впливу (як лідер), а й

            офіційний статус у системі організації. Відрізняється і процес прийняття рішень, у

            керівника  він  має  складніший  та  опосередкований  характер.  І,  нарешті,  опора

            діяльності  лідера  –  мала  група,  стосунки  симпатії  та  антипатії,  визнання  та

            невизнання,  підтримка  або  опозиція  в  межах  групи,  сфера  керівника  –  група  в

            організації, соціальній системі.

                   Лідерство  –  це  суто  психологічна  характеристика  поведінки  певних  членів

            групи. Керівництво  – більшою мірою соціальна характеристика стосунків у  групі,

            насамперед  з  точки  зору  розподілу  ролей  управління  і  підлеглості  та  виконання

            зовні  поставлених  перед  групою  цілей.  Авторитет  лідера  в  групі  не  менш

            сильніший, ніж авторитет керівника. Чи потрібний лідер в групі ?


                   Права,  дані  керівнику  групи,  не  завжди  достатні  для  того,  щоб  в  будь-який
            момент  діяльності  спонукати  членів  групи  на  здійснення  необхідних  вчинків.  В


            житті будь-якої групи не мало таких моментів, коли необхідно переконувати, а не
            наказувати,  просити,  а  не  розпоряджатися,  і  тут  лідер  незамінний.  В  ролі  лідерів


            можуть виступати і офіційні керівники груп, але на практиці це трапляється рідко,
            тому  що  якості  лідера  і  керівника,  їх  функції  в  групі  не  лише  співпадають,  але


            інколи  прямо  протилежні.  Наприклад,  завдання  керівника  в  конфліктній  ситуації,

            що заважає роботі, полягає в тому, щоб зняти конфлікт і зробити так, щоб він не

            заважав  роботі.  Права,  дані  керівнику,  інколи  допускають  робити  це  всупереч

            інтересам  окремих  членів  групи.  В  цій  же  ситуації  завдання  лідерів  буде  іншим:

            зняти  конфлікт  шляхом  прийняття  до  уваги  особистих  інтересів  членів  групи.  В
   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81