Page 7 - 4

Вибір моделей залежить від рівня розвитку науки, особливостей задачі, специфіками
об’єкта, а також знань дослідника про об’єкт.
З розвитком науки змінюється і клас моделей, їх якість. Наприклад, спочатку для
моделювання використовувались принципи механіки, гідравліки і т.ін., а потім - електрики, а
в даний час більше використовується моделювання на основі електроніки та кібернетики і
т.д.
На другому етапі моделювання, так як і на першому, провідну роль відіграє
абстрагування, спочатку здійснюється ідеалізація моделі, а потім створюється її образ.
Суттєву роль в процесі моделювання відіграє третій етап, тобто дослідження
відповідності моделі до об’єкта, який досліджують. Головною метою цього етапу є дослідити
на основі властивостей моделі об’єкт, який вона замінює. Тобто об’єкт вивчається
опосередковано. Проводяться дослідження по отриманню нових властивостей моделі і
отримані знання переносяться на об’єкт.
Необхідно відзначити можливі помилки, в першу чергу через невдалий вибір моделі,
невідповідність або погану обумовленість характеру моделі до оригіналу, а також
неправильну інтерпретацію результатів досліджень і т.д.
Для того, щоб розбіжність між моделлю і об’єктом не спотворила результати,
необхідно в ході досліджень постійно перевіряти відповідність виявлених властивостей
моделі до вказаного об’єкта. При цьому чим більше буде виявлено спільних властивостей
між моделлю і об’єктом, а також ознак, які характеризують дані властивості, тобто елементів
перетину А і В, тим достовірніше буде здійснюватись перенесення знань на об’єкт і тим
точніші характеристики властивостей об’єкта ми отримаємо.
В [12] вказується, що в моделюванні проявляється єдність кількості і якості, яка
характеризує відповідність між об’єкта одночасно чи подібне, оскільки кількість є
філософською категорією, яка виникає тільки між однорідними об’єктами чи їх частинками, і
як відмінність, тобто характеристика предметів не подібних один до другого. Таким чином,
при моделюванні також має місце закон переходу кількості в якість.
Кількість властивостей і ознак відповідності моделі до об’єкта накопичується і в
певний момент змінюється якісна характеристика об’єкта, тобто здійснюється процес
пізнання суб’єктими А і Б об’єкта, який досліджують рис.1.1.
Ступінь відповідності між моделлю і об’єктом є імовірнісною характеристикою. Вона
не може бути рівною нулю або одиниці. Оскільки в таких випадках пропадає сенс самого
моделювання. В першому випадку немає ні однієї спільної властивості чи ознаки між
об’єктом і моделлю, тобто порушена права частина в рівності (1.3). В другому випадку всі
ознаки об’єкта і моделі співпадають, немає ні однієї відмінності і відповідно не виконується
ліва частина умови (1.3).

2.2. Класифікація моделей

Для того, щоб практично використовувати моделювання, необхідно провести певну
класифікацію моделей, визначити місце та функції моделей при їх практичному
використанні. Типи моделей суттєво залежать від вибору критеріїв, за якими проводиться
класифікація. Такими критеріями можуть бути: спосіб реалізації, характер відтворення
певних властивостей об’єктів і т.ін.
За способом реалізації класифікація моделювання та відповідних моделей
показана на рис.(2.3, 2.4), вона взята з [8]. Повним моделюванням вважається моделювання
в часі і в просторі. Відсутність одного з цих факторів приводить до неповного моделювання
.