Page 5 - 4

ВСТУП

Питання картографічного моделювання є складними і недостатньо установленими та
вивченими. В наш час найбільше застосування знайшли математичні та фізичні методи
картографічного моделювання, що базуються на використанні сучасної обчислювальної
техніки та можливостей людини.
В сучасних наукових дослідженнях моделлю вважають сукупність різних гіпотез, що
дозволяють отримувати наглядний опис вже відомих властивостей, характеристик та
якостей об’єкта, який досліджується, та отримувати нові. Появилось поняття інформаційне
моделювання, яке не будує об’єкти, що досліджуються, а тільки збирає дані, інформацію про
вказані об’єкти, систематизує отриману інформацію таким чином, що стає можливим не
тільки описати властивості об’єктів, що досліджується, а й передбачити їхню поведінку за
різних умов. Моделювання економічних явищ при управлінні земельними ресурсами
потребує в кожних конкретних умовах знаходити найбільш загальні риси, а саме як
планувати і ставити експерименти і як вести опрацювання отриманих результатів. При цьому
моделлю можуть вважатись певні логічні побудови, набори формул, алгоритми для
розрахунків, і, як сказано в [4], навіть прості міркування, що оперують з наявними
залежностями та співвідношеннями вибраних параметрів.
Згідно теорії подібності модель не дає і не повинна давати подібності всіх процесів,
які мають місце в явищі, чи якимось чином зв’язані з ним. Модель забезпечує подібність
тільки тих процесів, які задовільняють критерії подібності. Вказані критерії можуть бути
знайдені на основі теорії подібності [7]. Абсолютна подібність може бути досягнута тільки
подумки, оскільки вона не може бути реалізована через те,що це означало б заміну одного
об’єкта чи явища, що має місце на земній поверхні, точно таким же. Загальна схема
дослідженняоб’єктів земної поверхні методом моделюванняприведена на рис.1.1.
Особливо важливими методи подібності та моделювання є у вивченні екологічних
явищ та систем, які вважаються порівняно складними і потребують виділення із складної
системи того, що є найважливішим при вивченні об’єктів земної поверхні в даних
конкретних обставинах.
В останні роки широке застосування знаходять методи вивчення картографічних
об’єктів шляхом їх моделювання за умов невизначеності [10,35], оскільки при моделюванні
в більшості практичних випадків людина не може сформулювати свою характеристику чи
враження про дане явище у вигляді конкретного числа, тобто подати конкретну кількісну
оцінку того чи іншого явища. Замість цього вказана оцінка більш повно, ніж з допомогою
певного числа, описується розподілом даної величини, яка є кількісним виразом здатності
кожного окремого числа характеризувати оцінку в цілому. Таке модифіковане подання
кількісної величини, що полягає в заміні цілого числа функцією належності, дає можливість
знаходити компромісний розв’язок в областях науки, пов’язаних з природою, які в
порівнянні з технічними науками менш розвинуті з точки зору математичного опису явищ та
процесів.
Досягнення вітчизняних вчених-картографів, які займались картографічним
моделюванням є досить значними, однак в науковій літературі вказується, що саме
відсутність вагомих успіхів в картографічному моделюванні, не дозволяє досягти розв’язку
певних екологічних проблем. Завдяки сучасному рівню картографічного моделювання
картографія перетворилась в пізнавальну науку про дослідження системи суспільство-
природа, відображення її природних, соціапльно-економічних елементів та їх взаємодії на
картографічних моделях та використання цих моделей як засобів пізнання та покращення
реального світу [36-40]. Класифікацію прийомів аналізу карт показано на рис.1.2.