Page 44 - 39
P. 44

вiдповiдностi  з  найвищими    частотами,  якi    властивi
                  данiй    поверхнi,  потiм,  при  необхiдностi,  частота
                  зменшується, що вiдповiдає  збiльшенню розмiрiв вiкна.
                     Розмiрнiсть  вектора  ознак  теж  є  складним  завданням
                  тому,  що,  з  однiєї  сторони,  якщо  бiльше  ознак
                  використовується,  то    надiйнiше    повинно    б  вестись
                  розпiзнавання,  з  iншого  боку  велика    кiлькiсть    ознак
                  призводить  до  необгрунтованих  економiчних  затрат,  а  в
                  деяких         випадках               i          до      зменшення           надiйностi
                  розпiзнавання.  Цю  задачу,  мабуть,  слiд  розв’язувати
                  iтеративним  методом,  збiльшуючи  поступово  кiлькiсть
                  ознак  I,  контролюючи  при  цьому  якiсть  розпiзнавання.
                  Один  iз    варiантiв    розв’язку  вказаної  задачi  буде
                  показано нижче.

                      4.5. Збiльшення розмiрностi вектора ознак

                     Оскiльки  образом  ми  вважаємо  опис  рельєфу  дiлянки
                  земної  поверхнi, який  виконано  з  допомогою  певних
                  характеристик,  тобто    ознак,    то  порiвняно  з  живими
                  істотами,           якi      при       розпiзнаваннi             об’єктiв          можуть
                  використовувати  безмежну  кiлькiсть  таких  ознак,  в
                  автоматичних  розпiзнавальних  системах  їх  кiлькiсть
                  завжди  обмежена.
                    В        попередньому  пiдроздiлi  числовими  ознаками
                  образiв  дiлянок  рельєфу  мiсцевостi  використовувались
                  вiсiм  ухилiв  з  центральної  точки  вiкна  на  крайнi
                  точки.  Таке  представлення  системи  датчика  в  певних
                  випадках    може    мати    недолiк,  суть  якого  полягає  в
                  тому,  що  вноситься  малий  об’єм    iнформацiї  про
                  мiкрорельєф  на  дiлянцi,  яку  класифiкують.    Мабуть,
                  якщо    поряд    з  ухилом  в  заданому  напрямку  взяти  ще
                  числовi           характеристики,                якими                апроксимуються
                  автокореляцiйнi  чи  спектральнi  функцiї  в    заданих
                  напрямках, якiсть розпiзнавання може пiдвищитись. Iншим
                  шляхом розв’язку даної задачi є змiна вектора ознак.
                     Розглянемо  можливiсть  створення  образу  для  дiлянок
                  поверхнi  зi  слабо  вираженим рельєфом. Природно, що при
                  цьому    повинна    бути    збiльшена  кiлькiсть  iнформацiї,
                  яка  використовується  для  створення  образiв,  тобто
                  збiльшена  кiлькiсть  точок  на  поверхнi,  або  зменшений
                  крок    сiтки  цифрової  моделi,  представленої,  наприклад,
                  сiткою  квадратiв.  Iншими словами, ця задача може бути
                  сформульована таким чином. У вiкно, в якому знаходиться
                  об’єкт,  який  необхiдно  розпiзнати,  потрапляє    поверхня
                  з  декiлькома  характерними  формами  рельєфу.  При  цьому
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49