Page 45 - 346_

Художній напрям – визначення конкретно-історичного
етапу розвитку мистецсва, пов’язаного з певним напрямом
суспільного духовного руху, основу якого становить певна
концентрація світу і людини.
Художній метод – історично обумовлений спосіб
створення художніх творів, побудований на певний системі
принципів і прийомів відбору та узагальнення життєвого
матеріалу, оцінки його з позицій естетичного ідеалу.
Художній стиль – стійка система художньо-образних
засобів і прийомів художньої творчості, характерна для
певного історичного періоду. В свою чергу закономірності
історичного розвитку взаємодіють із такими художніми
поняттями як спадкоємність, традиції, новаторство.
Художня спадкоємність – це внутрішня тенденція
розвитку мистецтва, яка забеспечує збереження художніх
досягнень, розвиток змісту і розширення сфери мистецтва.
Художня традиція – закріплена в художньому досвіді,
свідомості єдність художнього змісту і форми, яка забеспечує
адекватне художньому втіленню сприйняття об’єкта
художнього відображення. Традиція є необхідною умовою
існування культури взагалі і мистецтва зокрема, бо гарантує
збереження культурного і художнього досвіду, зв’язок і
взаєморозуміння поколінь.
Художнє новаторство – тенденція розвитку мистецтва,
в основу якої накладається співмірність та співзвучність
часові, здатність знайти і здійснити розвиток нового змісту, а
також відшукати, створити відповідні зображально-виразні
засоби.
Співвідношення між традицією і новаторством, характер
спадкоємності є досить гнучкими і в різні історичні періоди в
різних типах культури ця взаємодія здійснюється специфічно.
Будь-яка конкретна історична ситуація щоразу вимагає
спеціального дослідження.

43