Page 41 - 346_
P. 41

життєтворенні  і  тому  знаменитий  вислів  Достоєвського
                            “Краса спасе світ” не є безпідставний.

                                  5.2 Свобода естетичного вибору у мистецтсві.
                                  Свобода як саме по собі поняття є досить не конкретне і
                            не визначене. У мистецтві воно потребує диференційованого
                            підходу  не  за  мірою  її  вияву,  а  за  змістовним  з’ясуванням
                            того, що мається на увазі і тому першою ознакою свободи як
                            категорії  естетичної,  що  відображає  художнє  мистецтво,  є
                            його історико-генетична здатність. Тобто, мистецтво вільне з
                            самого  народження.  З  моменту  його  появи  утворилося  два
                            світи  буття  –  суворо    детермінований  і  той,  який  може
                            позмагатися  у  вільному  протистоянні  як  ідеалізована
                            завершеність гармонії форм і смислів.
                                  Друга ознака вияву свободи в мистецтві полягає в самій
                            його  сутності  бути  не  лише  другою  природою,  утворенням
                            духовної  паралелі,  а  й  вільно  ставити  перед  собою  будь-які
                            завдання.  Лише  мистецтво  здатне  переносити  події  в  часі,
                            повертатися до них у вигляді присутності і відтворення логіки
                            взаємозалежних  явищ.  Можна  бути  будь-якою  історичною
                            особою,  чи  казковим  героєм,  жити  в  потойбічному  світі  –
                            мистецтво    ні  в  чому  не  обмежує  себе,  вторгаючись  у
                            найпотаємніші сфери. Воно вільне.
                                  Важливо  вміти  розрізняти  такі  свободи  як  уявна,
                            ілюзорна, свобода духу в самому собі. Коли ми говоримо про
                            свободу в творчості митця, то і тут вона набуває моральних
                            критеріїв,  хоч  включає  всю  складну  психологічну  гаму  суто
                            естетичного порядку, а саме: натхнення, розуму, усвідомлення
                            чистоти  творчих  помислів  тощо.  Альберт  Камю  у  відомому
                            ессе  “Міф  про  Сізіфа”  писав:  ”Єдина  доступна  моєму
                            пізнанню свобода-свобода розуму і ідеї”.
                                  Свобода  не  може  бути  пасивною.  Вона  –  у    дії  духу,
                            вибору  і  вчинку.  Філософія  свободи  в  мистецтві  –  це
                            філософія  свободи людини,  а не  лише  творчості  художника.
                            Свобода  мистецтва  є  не  самоціллю,  а  символом  прагнення
                            людини  до  незалежності.  Розглядаючи  категорію  свободи  у
                            правовому і моральному аспектах,  Гегель писав про вищість
                            “Я”: ”Як особа, я вільний і разом з тим я – цей; незважаючи на
                            те, що я цей одиничний, в цьому часі, в цьому просторі, що я
                                                            39
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46