Page 47 - 346_

процесі розвитку, ще з гомерівських часів в нього вкладалося
різний зміст. В нинішній час увага до етносу надзвичайно
велика, оскільки нових форм набуває рівень міжетнічних
відносин. Конфліктні ситуації і спалахи суперечностей
змушують людство спільними зусиллями шукати шляхи
взаємоприйнятних рішень, як локальних, так і глобальних
проблем, щоб зберегти наявне і створити умови для
подальшого примноження цінностей загальнолюдської
культури.
Кожен етнос і кожна нація мають своє призначення,
тому й не послаблюється загальний інтерес до етносу
зумовленими мовними, природженими особливостями,
набутим досвідом і психологією звичаїв, традицій, а також
породжених у їхньому лоні естетичним та художнім
співвідношенням.
Мистецтву притаманна якість нести в собі конкретне
вираження художнього генія, художніх прагнень народу.
Цінність і показовість етнічного для мистецтва полягає в
тому, що воно становить цінність засвоєних монолітів, які
пройшли шліфування часом, усе більше набираючи виразності
у своїй саморобності. Досвід усної народної творчості в
своєму широкому спектрі видів і жанрів найкраще
підтверджує цю думку (мова, одяг, ремесла, звичаї, які
формувалися протягом століть).
На терені України зберігаються неоцінені пам’ятки
історії. В них закарбовані найбільш вірогідні уявлення про
естетичні уподобання, ієрархічні відносини роду, про
вишуканий одяг знатних осіб. Всі ці приклади дають
можливість зробити висновок про факти синтезу фольклорних
традицій з мотивами міфології.
Міфологізація українського фольклору потребує
спеціальних етнолінгвістичних, археологічних та
етнологічних досліджень. Орнаменти в кольорах і знаках,
зображенння-символи, побутово-ритуального, обрядово-
часового змісту, образи усної поетичної творчості є
надбанням міфологічного, та естетично-художнього
осмислення їх. В передачі української народної творчості є
видатні майстри: Катерина Білорук, Марія та Федір
Приймаченки, Галина Собаченко-Шостак та ін. Міфологія та
45