Page 26 - 34

Прямим сходженням  світила  називається двогранний кут PO M при
полюсі світу P , утворений площинами круга схилень точки весняного рівно-

дення  і кругом схилень світила  . Мірою цього двогранного кута є центра-

льний кут OM , виміряний у площині екватора, або сферична відстань M ,

тобто:

 двогр . POM   OM   M  сфер . P  .

Пряме сходження відраховуються від точки весняного рівнодення навпро-
ти напряму видимого обертання небесної сфери (проти ходу годинникової стрі-

h
h
лки) і вимірюють в годинній мірі від 0 до 24 .
Оскільки точка весняного рівнодення, як і всяка точка небесної сфери, бе-
ре участь у її видимому добовому обертанні навколо осі світу, то координати

світила  і  , при незмінному положенні осі світу, не залежать від видимого
руху світил. У всіх зоряних каталогах, як привило, координати зірок задаються

саме цими координатами.

2.2.5 Екліптична система координат
При дослідженнях Сонця, Місяця, планет часто використовується система

координат, в якій основною координатною площиною є площина екліптики.
Полюсом цієї системи є північний полюс екліптики R , а початковою точкою –

точка весняного рівнодення  (рис. 2.5).

Положення світила в цій системі визна-

чають двома координатами: екліптич-
ною довготою і екліптичною широтою

 . Екліптичною довготою  світила 

називають двогранний кут ROM , мі-

рою якого є сферичний кут при полюсі

екліптики R , утворений площинами
кругів широт точки весняного рівно-

дення  і світила  . За теоремами гео-
Рисунок 2.5 – Екліптична
система координат метрії справедлива така рівність:

  сфер .  R  двогр .  ROM    OM  M .

Екліптичні довготи відраховуються від точки весняного рівнодення уздовж

екліптики за напрямом видимого річного руху Сонця і приймають значення від
h
h
0 до 360 (0 до 24 ).

25