Page 37 - 259_

Додаток А

А1 - Типові моделі винахідницьких задач і їх
репольні перетворення

Репольний аналіз: технічні системи описуються через
моделі з двох взаємодіючих елементів – речовини (виробу,
інструмента) і поля. Така модель називається реполем від
слів “речовина “ і “поле”).

Тип 1. Дано один елемент
1. Речовина погано піддається керуванню;
потрібно забезпечити ефективне керування:
o загальний шлях розв’язку задач цього класу –
добудова реполя (від другої речовини і поля);
o для задач на знаходження і вимірювання -
стандарт 1.
Ввід другої речовини (наприклад, люмінофора,
феромагнетика), що взаємодіє із зовнішнім
електромагнітним полем:
П 1 П 1’
Р 1 Р 1 – Р 2 Р 1 Р 1 – Р 2 ;
П 2 П 1”
 для задач на переміщення, подрібнення
обробку поверхні, деформації, зміну в’язкості, міцності
тощо – стандарт 4. Ввід феромагнітних частинок і
магнітного поля
П м
Р 1 Р 1 Р ф ;
 якщо не можна вводити Р 2 - стандарт 8
(вимірювання власної частоти коливання) і 10 (обхідні
шляхи: замість Р 2 вводять поле, а також “зовнішнє” Р 2 ,
вводять Р 2 на час або в дуже малих дозах, використовують як
Р 2 частину Р 1, використовують замість об’єкту його копію,
вводять Р 2 у вигляді хімічних сполук).
2. Поле погано піддається керуванню(виявленню,
вимірюванню, зміні, перетворенню в друге поле); потрібно
забезпечити ефективне керування:
o зміна вихідного поля П 1 за допомогою
речовини –перетворювача або двох взаємодіючих речовин

38