Page 192 - 2585
P. 192
речовину кори у вихідне положення , необхідно витратити
стільки ж енергії або ще більше.
Така енергія від теплового потоку Землі може бути
отримана лише за 20 млн. років (Мостих, 1959). В масштабах
океанів такий механізм енергетично неможливий. До того ж і
геологічно не спостерігається ознак такої катастрофи. Лоно
океанів дивно не сейсмічне, але дуже рівне на великих площах
і лежить всюди на одному рівні, причому ніде не збереглося
будь-яких рештків колишньої кори. Дещо по-іншому це
питання ставить процес еклогитизації, запропонований
Білоусовим (1960). Однак і цей процес не знімає труднощів
при поясненні природи гранітного шару.
Щоб уникнути багатьох труднощів, які встають перед
гіпотезами, і які визнають незмінність положення континентів
на земній поверхні, були запропоновані гіпотези дрейфу
континентів (Вагенер, 1924; (рис. 12.1). Ці гіпотези швидко
втратили свою популярність. Але в останні роки швидкий
розвиток палеомагнетизму надало новий поштовх до
відродження цих гіпотез. Але вони так і не змогли пояснити
походження двох типів кори, не знайдені сили, які
викликають подібні переміщення. Незрозуміла однаковість
теплового потоку на континентах і океанах.
В останні роки з метою збереженння переваг як гіпотез
дрейфу, так і диференціації рядом дослідників стала
розроблятися гіпотеза Землі, що розширюється (Іваненко,
Сагітов, 1961; та ін.).
За цією гіпотезою, спочатку маленька Земля була вся
покрита корою континентального типу. Потім в процесі
розширення Землі континентальна кора була розірвана на
шматки - континенти, які розійшлися, те, що знайшлося між
ними, стало лоном океанів. Ця гіпотеза, дійсно, на перший
погляд знімає багато недоліків попередніх гіпотез. Однак і
перед нею постає багато труднощів. Незрозуміло, чому Земля
існувала мільярди років і не зазнала сильного розширення і
лише 200 млн. років потому зазнала гігантського збільшення
об’єму. Зовсім незрозуміло, чому виникла концентрація
континетів в одній півкулі, а океанів в іншій, що могло
викликати таке нерівномірне розширення?! Але ця гіпотеза
заслуговує на увагу, коли її застосувати, наприклад, для
пояснення розширення при розігріві або до пояснення ряду
особливостей будови Землі (утворення середньоокеанічних
валів з їх серединною рифтовою долиною, появу Червоного
моря; рис. 12.2).
191