Page 197 - 2585

Вздовж майже всіх океанічних жолобів тягнеться
ланцюг діючих вулканів; літосферний блок опускається під
них на глибину близько 150 км. Там його породи плавляться, і
розплав, легший, ніж його оточення, піднімається і лавиною
виливається на поверхню. Якщо ланцюг вулканів лежить на
дні океану, утворюється острівна дуга, типовим прикладом
якої можуть слугувати Алеутські острови у північній частині
Тихого океану. Якщо ж океанічний жолоб проходить поблизу
континенту, вулкани виникають на поверхні суші.
Таким чином, теорія тектоніки плит принесла нове
уявлення про зовнішню оболонку Землі як про систему
жорстких структур, що рухаються одна відносно іншої. Але
вона не зачіпає процесів в глибоких надрах Землі і практично
ігнорує роль виключно вертикальних рухів в еволюції земної
поверхні. Не дає вона відповіді і на ряд принципових питань,
наприклад, чому після свого формування суперконтинент
розколюється на частини, які, рухаючись, розходяться у різні
боки?
До початку 90-х років стало зрозумілим, що потрібна
нова теорія, яка б узагальнювала тектоніку плит і давала
пояснення як новим даним про внутрішню будову Землі, так і
процесам, які відбуваються в її надрах.

Запитання для самоперевірки

1 Гіпотеза піднять.
2 Гіпотеза контракції.
3 Пульсаційна гіпотеза.
4 Гіпотеза підкорових течій.
5 Гіпотеза дрейфу материків.
6 Радіоміграційна гіпотеза.
7 Нова глобальна тектоніка.
8 Гіпотеза літосферних плит.

196