Page 187 - 2585

суперконтиненту.
Мезозойсько-кайнозойський етап (0,2-0 млрд. р.) –
утворення молодих океанів. Найбільш великою подією даного
етапу – розпад Пангеї, який розпочався в пізньому тріасі з
утворення океан-геосинклінального поясу Тетіса, зміщеного в
загальному на південь відносно свого пізньодокембрійського-
палеозойського попередника – палео – Тетіса. Наслідуючи
простягання останнього, Тетіс простягався початково в
Центральну Америку і лише в кінці юри почалось розростання
Атлантичного океану в меридіональному напрямку.
Розширення Північної Атлантики, а потім Норвежсько-
Гренландського і Євразійського басейнів
Північнольодовитого океану привело до зміщення Євразії, яка
віддалилася від Північної Америки в південному напрямку. В
той же період розкриття в пізній юрі Південного та
Індійського океанів визвало зміщення Африки, Індостану та
Австралії на північ. В підсумку Тетіс, починаючи з кінця юри
на заході, і кінця крейди початку палеогену на сході став
зазнавати стиснення і спучування кори. Воно завершилось
зіткненням континентальних мас Гондвани і Євразії, найбільш
яскраво вираженими напроти Андріатичного, Аравійського і
особливо Індостанського виступів Гондвани, де виникли
гірські споруди Альп, Кавказу, Гундукушу-Паміру і Гімалаїв.
Тихий океан і облямовуючий його геосинклінальний
пояс продовжували свій досить активний розвиток в мезозої і
кайнозої.
В кінці олігоцену розташування континентів і океанів,
складчастих гірських систем і осей спредінгу прийняло вже
риси, близькі до сучасних. Континенти вступили в період
посилення піднять, тектонічної активізації платформ, росту
гірських споруд, який називається неотектонічнім етапом.
Океани зазнали значного заглиблення, а їх серединні хребти
прийняли близький до сучасного вигляд. Починаючи з кінця
крейди стали формуватися системи окраїнних морів по
західній периферії Тихого океану. Дещо пізніше, з олігоцену,
аналогічний процес появився в Середземноморському поясі.
Сучасна епоха представляє продовження подій

186