Page 111 - 2585

ЛЕКЦІЯ 4. ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ
ЗЕМНОЇ КОРИ ТА ЇХ ВІДОБРАЖЕННЯ В РЕЛЬЄФІ

Найбільш структурними елементами земної кори, які не
тільки відрізняються за характером її будови, але й чітко
простежуються на поверхні, є континенти і океани. Різниця
між цими двома структурними елементами земної кори не
зводиться тільки до типу земної кори, а охоплює цілу низку
відмінностей у будові, складі, фізичному стані речовини тощо,
не лише земної кори, але й літосфери і навіть верхньої мантії.
Головними структурними елементами океанів є
серединно-океанічні хребти, які являють собою своєрідні
рухливі пояси з їх осьовими рифтами, і океанські плити,
яким відповідають абісальні улоговини та підводні
підвищення, що їх ускладнюють.
На континентах до основних структур належать гірські
споруди, або орогени (грецк. “орос” – гора), в межах яких
подібно до серединно-океанічних хребтів спостерігається
підвищена ендогенна активність (землетруси, вулканічні
прояви, тощо), що сприяє виникненню та розвитку
інтенсивних вертикальних і горизонтальних рухів, а також
платформи, до яких належать тектонічно спокійні,
здебільшого асейсмічні та авулканічні, майже до ізометричної
форми ділянки континентів значних розмірів, які в
геоморфологічному відношенні відповідають, зазвичай,
рівнинним областям. Характерною властивістю платформ є
практично субгоризонтальне залягання осадових порід, а іноді
базальтових лав.
Області земної кори з активним тектонічним режимом,
до яких відносяться насамперед орогени, ще називають
геосинкліналями, або за термінологією В.Ю.Хаїна,
рухливими геосинклінальними поясами.
В їх межах виділяють такі структурні елементи, як
антиклінорії і синклінорії, міжгірські западини та серединні
масиви.
Антикліно́рій — велика і складна складчаста структура
земних порід антиклінальної будови, яка утворюється на місці

110