Page 107 - 2585

До розривних дислокацій без зміщення відносяться
тектонічні тріщини. Вони розрізняються по ширині
(мікротріщини - ледь помітні тріщини; макротріщини мають у
ширину від декількох міліметрів до декількох метрів); по
довжині (іноді довжина тріщин досягає десятків кілометрів);
по глибині; по формі (прямолінійні, дугоподібні,
кільцеподібні) тощо. Крім тріщин тектонічного походження
існують тріщини нетектонічного (екзогенного) походження,
що по зовнішніх ознаках мало чим відрізняються від
попередніх.
Основними формами розривних дислокацій зі
зміщенням є скиди, підкиди, зсуви, розсуви, насуви і покриви.
У розривних дислокаціях розрізняють наступні елементи:
площина розриву, крила (два крила) і амплітуда зміщення
(рис. 3.5).

Рисунок 3.5 - Розломи зі зміщенням:
а – скид; б – підкид; в – зсув; г – розсув; д –
насув; е - покрив (шар’яж); 1 – алохтон; 2 –
автохтон; 3 - поверхня волочіння

Площина розриву - площина по який відбувається
зміщення. Кути нахилу площини розриву можуть змінюватися
в широких межах - від декількох градусів до 80-90°.
Крила - товщі порід, що розташовані по обидві сторони
площини розриву. При похилому положенні площини розриву
крило, що розташовується над нею, називається висячим, а

106