Page 113 - 2585

залягають породи верхнього структурного поверху, який
називають осадовим чохлом платформи. Складений він
практично недислокованими, неметаморфізованими,
малопотужними ( в середньому 3-5 км) осадовими відкладами
мілководно-морських, лагунних і континентальних фацій.
Платформи складені структурними елементами вищих
порядків, серед яких основне місце належить щитам і плитам
(ці плити не слід утотожнювати з літосферними або
океанськими).
Щити – це виходи на поверхню фундаменту платформи,
який впродовж усього платформового етапу розвитку
перебував в стані піднімання.
Плитами називаються частини платформи, які
перекриті осадовим чохлом і протягом усієї історії її розвитку
мали тенденцію до опускання. Плити, в свою чергу, складені
більш дрібними структурними елементами, серед яких
розрізняють синеклізи і антеклізи.
Синеклізи – це широкі, близької до ізометричної форми
западини, під якими фундамент прогнутий, а антеклізи,
навпаки – пологі, склепіннеподібні, з припіднятим
фундаментом і менш потужним у порівнянні з синеклізами
чохлом. В основі (так би мовити “на дні”) синекліз часто
бувають поховані під товщею осадових порід рифтоподібні
структури, в розрізі яких значне місце належить
вулканогенним породам. Це так звані авлакогени. Нерідко
антеклізи і синеклізи ускладнюються другорядними
структурами, такими як вали і плакантикліналі. В
периферійних частинах платформ, там де вони межують зі
складчастими поясами, утворюються глибокі западини, які
називаються перикратонними, тобто ті які виникли на краю
кратону або платформи. Над зонами розломів у фундаменті,
де мають місце вертикальні переміщення блоків, утворюються
так звані флексури – вигини верств порід чохла без розриву їх
суцільності і зі збереженням паралельності крил. Всі
платформові структури дуже пологі, що загалом надає
верствам порід вигляд субгоризонтального залягання.

112