Page 115 - 2585

4) області герцинської складчастості;
5) області мезозойської складчастості;
6) області альпійської складчастості.
Древні платформи утворюють ядра сучасних
континентів. Їх фундамент складений породами архею
(переважно) і нижнього протерозою. У платформному чохлі
можуть бути породи верхнього протерозою, палеозою,
мезозою і кайнозою. У результаті диференційованих рухів
фундаменту, платформний чохол буває неповним і не скрізь
присутній. У багатьох місцях відсутні не тільки окремі
системи, але й цілі групи гірських порід.
Молоді платформи. Серед них розрізняють три
послідовно сформовані типи: епібайкальські, епіпалеозойські і
епімезозойські.
Епібайкальські платформи виникли після прояву
байкальського циклу тектогенезу і їх фундамент складають
породи переважно рифею. Можлива участь у ньому і більш
древніх порід докембрію, що виступають у серединних
масивах. Серединні масиви - це великі ділянки порід древньої
основи, що виступають серед навколишніх гірсько-
складчастих структур. Платформний чохол, як і в древніх
платформах, можуть складати породи палеозою, мезозою і
кайнозою. Епібайкальські платформи сформувалися місцями в
Урало-Охотському (наприклад, Тімано-Печорська плита),
Атлантичному і деяких інших геосинклінальних смугах.
Епіпалеозойські платформи виникли після завершення
каледонського і герцинського циклів тектогенезу. В одних
місцях вони сформувалися під впливом тільки одного
каледонського циклу тектогенезу, а в інших (здебільшого) -
під впливом герцинського циклу тектогенезу або ж того й
іншого спільно.
Фундамент епіпалеозойських платформ в областях, де
проявився лише каледонський цикл тектогенезу, складається з
порід докембрію і нижнього палеозою (епікаледонські
платформи). В областях, охоплених герцинською
складчастістю (епігерцинські платформи) - докембрію і
палеозою (зазвичай без пермських відкладів). Власне

114