Page 17 - 2575
P. 17

  період народного господарства або період грошового та капіталістичного господарства.
                 Дещо відмінною є періодизація П. Маслова:
                   ізольоване господарство;
                   громадське (общинне) господарство;
                   районне господарство;
                   національне господарство;
                   світове господарство.
                 Цілком інший принцип покладений у періодизацію Л.Мєчнікова, який ділив історію людства за
            шляхами, які забезпечували обмін (тобто торгівельними шляхами):
                   річковий період;
                   середземноморський первод;
                   океанічний період.
                 У ХХ ст виникає ряд інших теорій та схем періодизації. Досить популярною є схема періодиза-
            ції англійського економіста У.У.Ростоу (“теорія стадій економічного зростання”), яка базується на
            рівні технологічного розвитку суспільства, якому на кожному етапі відповідає “провідна ланка в
            економіці”. Спочатку У.У.Ростоу виділив п’ть стадій економічного зростання:
                   традиційне суспільство (провідна ланка сільське господарство);
                   стадія підготовки до зсуву (злету) (поступово прмисловість починає випереджати сільське
            господарство);
                   стадія зсуву (провідною ланкою стає прмисловість);
                   індустріальна стадія (провідна ланка –виробництво засобів виробництва);
                   стадія масового споживання (провідна ланка –виробництво предметів тривалого використан-
            ня).
                 Щодо періодизації історії економічної думки, то в навчальній літературі найбільш поширеною
            є наступна схема:
                   Докласичний     період    (економічна     думка    Стародавнього     Світу,    Середньовіччя,
            меркантилізм)
                   Класичний  період  (класична  школа  політекономії,  еволюція  класичної  школи  в  першій
            половині ХІХ ст.., марксистська економічна теорія, історична школа).
                   Неокласичний період (маржиналізм).
                   Економічні школи та концепції ХХ ст.. (кейнсіанство, інституціоналізм, неолібералізм).
                 Методи  дослідження  та  джерела  історії  економіки  та  економічної  думки.  В  історико-
            економічних  дослідженнях  застосовуються  як  загальні  (спостереження,  статистичний  аналіз,
            економічний аналіз), так і специфічні методи.
                 До специфічних методів  дослідження відносять:
                 •  історичний або хронологічний метод полягає у розгляді ідей і теорій у порядку їх виник-
            нення, передбачає аналіз соціально-економічних умов, в яких формувалися певні погляди та ідеї;
                 •   логічний метод полягає у дослідженні еволюції певної теорії;
                 •  територіальний  метод  передбачає  дослідження  історії  економічної  думки  в  певних
            країнах;
                 •  мотиваційний  метод  (класовий  підхід)  –  ґрунтується  на  підпорядкуванні  аналізу
            економічної думки економічній мотивації певних соціальних груп.
                 Кожен з методів має свої переваги і недоліки й застосовується залежно від того, які цілі ста-
            вить перед собою дослідник.


                   Змістовний модуль 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі
                                                     ранніх цивілізацій.

                 Основні етапи та особливості господарства в добу каменю та металів. Історія первісного го-
            сподарства може бути умовно поділена на ряд етапів –від первісного господарства та матеріальної
            культури (до 1 млн.років до н. е.), зародження створюючого господарства (ІХ-УІІІ тис. до н.е.) до
            доби створюючого господарства (УІІІ-У тис. до н. е.). Кожний з цих етапів має певний ступінь роз-
            витку  знарядь праці,  вихідних  матеріалів  для  їх  виготовлення, організацій  ведення господарства,
            якості життя тощо.
                 Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам’яний (палеоліт, мезоліт, нео-
            літ), бронзовий та ранньо-залізний віки.
                 Палеоліт або давній кам’яний вік (3 млн.-10 тис. років тому) був найважчим і найдовшим періо-
            дом, який збігся з льодовиковим етепом в історії Землі. Поширювалось використання кістки та рогу.
            Кількість типів  знарядь  досягала  100. Головним заняттям населення  були збиральництво, загінне
            полювання, рибальство. Людина навчилася видобувати та підтримувати вогонь, що було найвизнач-
            нішим технічним досягненням. З’явилися постійні житла.



                                                                                                                15
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22