Page 348 - 256_
P. 348

Збурення  –це  певні  фізичні  величини,  що  діють  на
                            технологічний  процес    і  характеризують  умови  його
                            протікання,  але  відсутня  можливість  цілеспрямованої  зміни
                            цих величин.
                                   Прийнято  виділяти  три  групи  збурень:  відхилення
                            навантаження,  похибки  вимірювань  і  коливання  параметрів
                            системи.
                                   Відхилення  навантаження  впливають  на  змінні
                            процесу.  Їх  джерелом  можуть  бути  збурюючи  сили  в
                            механічних  системах,  коливання  інтенсивностей  вхідних
                            потоків  в  процесах  нафтопереробки,  нафтохімії,  в  теплових
                            процесах збуреннями можуть бути коливання навколишнього
                            середовища і т.д.
                                   Похибки вимірювання виникають в датчиках і можуть
                            бути як статичними, так і динамічними.
                                   Коливання  параметрів  системи  проявляються  в
                            наслідок  зміни  внутрішніх  властивостей  об’єкта  (  зміна
                            товщини  стінки  в  теплових  процесах,  зміна  гідравлічного
                            опору в трубопроводах  і т.п.).
                                   Якщо      синтез   автоматичних      систем    керування
                            здійснюється  в  класі  лінеаризованих  математичних  моделей,
                            то допускається, що всі збурення носять адитивний характер.
                                   Після  того  як  проаналізований  об’єкт  керування
                            переходить  до  другого  етапу  синтезу    -  формалізації
                            технологічного  процесу.  Тут  вирішується  якого  типу  буде
                            використана  математична  модель  (  лінійна  чи  нелінійна,  з
                            зосередженими чи розподіленими параметрами ). Після цього
                            приступають  до  побудови  математичної  моделі    (якщо  в
                            цьому     виникає    необхідність)    експериментальним      або
                            аналітичним методом.
                                   На  третьому  етапі  вибирають  метод  синтезу  АСК  в
                            залежності від сформульованих вимог до системи і отриманої
                            математичної моделі.
                                   Четвертий  етап  це  синтез  АСК.  Тут  можуть  бути
                            використані  аналітичні  методи  синтезу,  а  при  необхідності
                            задачі синтезу розв’язуються за допомогою ЕОМ. Результатом

                                                           336
   343   344   345   346   347   348   349   350   351   352   353