Page 32 - 199_

легше й швидше, ніж запам'ятовується вперше. Тому ймовірно, що
запам'ятовуваний матеріал не стирається при забуванні повністю, як з
магнітної плівки звукозапису, а стаєть якоюсь мірою неусвідомлюваним і
вимагає для відновлення певних умов. Обидва процеси – збереження і
забування – перебувають у певній динамічній рівновазі. З одного боку, до
пам’яті постійно надходять нові матеріали запам’ятовування. Раніше
засвоєні знання взаємодіють із новими, вступають у нові зв'язки,
уточнюються, диференціюються, узагальнюються і перекодовуються. З
іншого — матеріали пам'яті забуваються, стають непридатними для
практичного використання. Досвід у свідомості успішно зберігається,
якщо він поновлюється і збагачується, інакше дані досвіду втрачають сенс,
притуплюються і зникають, коли боротьба цих двох процесів відбувається
не на користь збереженню.
Забуваються всі здобутки досвіду, і з тим більшою
інтенсивністю, чим вони залучені в роботу.
Процес забування проходить нерівномірно: спочатку швидко, потім
повільніше. На протязі перших 5 днів після запам'ятовування забування
йде швидше, чим в наступні 5 днів. Дослідження процесу забування
виявили одну цікаву особливість: найбільш повне і точне відтворення
складного матеріалу буває не зразу після запам'ятовування, а через 2 — 3
дні. Таке покращене відтворення називається ремінісценією. Її прояв
обумовлений зняттям процесу гальмування, викликаного втомлюваністю
нервових клітин в процесі запам'ятовування.
Відтворення — процес встановлення збереженого матеріалу пам'яті
для використання в діяльності та спілкуванні — полягає у пожвавленні або
повторному збудженні раніше утворених у мозку нервових зв'язків.
Розрізняють два види відтворення: впізнавання і згадування.
При розгляді наступного питання „ Види і форми пам'яті “ студенти
повинні уяснити, що є два види пам'яті: генетична (спадкова ) і
прижиттєва. Спадкова пам'ять зберігає інформацію, яка визначає
анатомічну і фізіологічну будову організму. Вона менш залежить від умов
життєдіяльності організму в порівнянні з прижиттєво нагромаджуваною
довготривалою пам'яттю. Інформація в спадковій пам'яті зберігається в
молекулах ДНК. При цьому кожна клітина організму містить всю спадкову
інформацію. Як носій спадкової інформації ДНК має ряд особливостей.
Вона стійка до пошкоджуючих факторів, здатна до виправлення деяких
своїх пошкоджень, що стабілізує її інформацію. Ці особливості
забезпечують надійність спадкової інформації.
Прижиттєва пам'ять - це сховище інформації отриманої з моменту
народження до смерті. Вона суттєво більш залежить від зовнішніх умов.
Виділяють такі види прижиттєвої пам'яті: рухову, образну, емоційну і
словесно-логічну.
Рухова пам'ять виявляється досить рано. Це перш за все пам'ять на
позу, положення тіла. Рухова пам'ять лежить в основі професійних і
спортивних навиків, танцювальних фігур і різних автоматичних навиків.
Образна пам'ять - запам'ятовування, збереження і відтворення образів
раніше сприйнятих предметів і явищ дійсності. Відрізняють підвиди
образної пам'яті - зорову, слухову, смакову, нюхову тощо. Найбільш

39