Page 28 - 199_
P. 28

Узагальнення  виступає  як  поєднання  суттєвого  і  зв'язування  його  з
                            класом  предметів  і  явищ.  Конкретизація  виступає  як  операція  обернена
                            узагальненню.  Тут  виводяться  судження  про  приналежність  одиничних
                            речей і явищ певному класу.
                                 Результати процесу мислення (думки) складаються передусім у формі
                            суджень,  про  ті  предмети  і  явища,  які  зайняті  у  нашій  мислительній
                            діяльності.  Судження  являє  собою  форму  мисленого  відображення
                            об'єктивної дійсності. Характерною рисою судження є те, що в ньому ми
                            завжди  стверджуємо  наявність  у  певному  об'єкті  якихось  ознак,
                            властивостей,  його  зв'язків  і  відношень  до  інших  об'єктів.  Така  форма
                            мислення,  в  якій  з  одного  боку  або  кількох  певним  способом  зв'язаних
                            суджень,  що  відображають  зв'язок  і  відношення  предметів  чи  явищ
                            об'єктивної дійсності, виводиться нове судження, яке дає нам нове знання
                            про  ці  предмети  або  явища,  буде  називатися  умовиводом.  Умовивід,  в
                            якому  ми  йдемо  від  загальних  суджень  до  суджень  часткових  і  до
                            одиничних,  називається  дедукцією.  Основною  формою  дедуктивного
                            умовиводу  є  силогізм,  тобто  такий  умовивід,  в  якому  з  двох  суджень,
                            пов'язаних між собою, необхідно випливає третє судження. Наприклад, два
                            судження: "Дорогоцінні метали не ржавіють", і "Золото — дорогоцінний
                            метал". Доросла людина, що має розвинуте мислення, сприймає, не як два
                            ізольованих судження, а як логічні відношення, із яких робить висновок:
                            "Отже  золото  не  ржавіє".  Цей  висновок  не  потребує  особистого  досвіду,
                            він  може  бути  побудований  при  допомозі    силогізму,  що  створений  в
                            історичному процесі розвитку мислення.
                                  Завдяки силогізму мислення стає переконливим, несуперечливим.
                                 Якщо  ми  йдемо  від  фактів  до  узагальнень,  такий  умовивід  буде
                            називатися індуктивним.
                                 Отже,  елементи,  з  якими  оперує  думка  —  це  поняття,  судження  і
                            умовиводи.
                                 При  розгляді  третього  питання  „Розвиток  у  студентів  здібностей
                            самостійного  судження”  необхідно  звернути  увагу  на  те,  що  велике
                            значення  має  розвиток  у  студентів  здібності  самостійного  судження.
                            Суттєву  роль  у  вирішенні  цього  завдання  відіграє  обстановка  навчання,
                            новизна,  цінність  і  корисність  вивчаючих  положень.  Самостійність
                            судження  проявляється  по  різному.  Воно  може  відноситись  до  іншого
                            предмету або до цілого класу предметів. Судження зв'язано з умовиводами
                            на логічній основі і на основі аналогій. Сукупність суджень визначає зміст
                            поняття про який-небудь предмет і явище
                                 Розвиток самостійного судження дає можливість формувати і ставити
                            завдання, видозмінювати їх. На основі розвинутого самостійного судження
                            розвивається контролююче мислення, що порівнює і оцінює правильність
                            суджень  і  понять.  Контролююче  мислення  проявляється  в  процесі
                            засвоєння  системи  знань  в  тих  випадках,  коли  наукові  поняття
                            утворюються різними способами розумової діяльності, коли від досвідних
                            уявлень  приходиться  переходити  до  узагальнених  знань.  Контролююче
                            мислення  необхідне  в  процесі  застосування  знань  на  практиці  для
                            отримання  нових  знань  для  формування  своїх  поглядів,  переконань
                            наукового світогляду. Для розвитку здатності судження і контролюючого


                                                           33
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33