Page 28 - 199_
P. 28
Узагальнення виступає як поєднання суттєвого і зв'язування його з
класом предметів і явищ. Конкретизація виступає як операція обернена
узагальненню. Тут виводяться судження про приналежність одиничних
речей і явищ певному класу.
Результати процесу мислення (думки) складаються передусім у формі
суджень, про ті предмети і явища, які зайняті у нашій мислительній
діяльності. Судження являє собою форму мисленого відображення
об'єктивної дійсності. Характерною рисою судження є те, що в ньому ми
завжди стверджуємо наявність у певному об'єкті якихось ознак,
властивостей, його зв'язків і відношень до інших об'єктів. Така форма
мислення, в якій з одного боку або кількох певним способом зв'язаних
суджень, що відображають зв'язок і відношення предметів чи явищ
об'єктивної дійсності, виводиться нове судження, яке дає нам нове знання
про ці предмети або явища, буде називатися умовиводом. Умовивід, в
якому ми йдемо від загальних суджень до суджень часткових і до
одиничних, називається дедукцією. Основною формою дедуктивного
умовиводу є силогізм, тобто такий умовивід, в якому з двох суджень,
пов'язаних між собою, необхідно випливає третє судження. Наприклад, два
судження: "Дорогоцінні метали не ржавіють", і "Золото — дорогоцінний
метал". Доросла людина, що має розвинуте мислення, сприймає, не як два
ізольованих судження, а як логічні відношення, із яких робить висновок:
"Отже золото не ржавіє". Цей висновок не потребує особистого досвіду,
він може бути побудований при допомозі силогізму, що створений в
історичному процесі розвитку мислення.
Завдяки силогізму мислення стає переконливим, несуперечливим.
Якщо ми йдемо від фактів до узагальнень, такий умовивід буде
називатися індуктивним.
Отже, елементи, з якими оперує думка — це поняття, судження і
умовиводи.
При розгляді третього питання „Розвиток у студентів здібностей
самостійного судження” необхідно звернути увагу на те, що велике
значення має розвиток у студентів здібності самостійного судження.
Суттєву роль у вирішенні цього завдання відіграє обстановка навчання,
новизна, цінність і корисність вивчаючих положень. Самостійність
судження проявляється по різному. Воно може відноситись до іншого
предмету або до цілого класу предметів. Судження зв'язано з умовиводами
на логічній основі і на основі аналогій. Сукупність суджень визначає зміст
поняття про який-небудь предмет і явище
Розвиток самостійного судження дає можливість формувати і ставити
завдання, видозмінювати їх. На основі розвинутого самостійного судження
розвивається контролююче мислення, що порівнює і оцінює правильність
суджень і понять. Контролююче мислення проявляється в процесі
засвоєння системи знань в тих випадках, коли наукові поняття
утворюються різними способами розумової діяльності, коли від досвідних
уявлень приходиться переходити до узагальнених знань. Контролююче
мислення необхідне в процесі застосування знань на практиці для
отримання нових знань для формування своїх поглядів, переконань
наукового світогляду. Для розвитку здатності судження і контролюючого
33