Page 72 - 187_
P. 72
72
рнобильської катастрофи. Завдяки цьому, за останнє десятиріччя на Укра-
їні склалася несприятлива демографічна ситуація. Майже на 30% скоротився
природний приріст населення, відмічається погіршення показників дитячої
смертності, інвалідизації і смертності чоловіків працездатного віку, середньої,
тривалості життя, підвищився рівень захворюваності серцево-судинними і он-
кологічними захворюваннями.
Здоров'я людини слід розглядати, як гармонійну єдність біологічного і
соціального, вродженого і набутого під впливом умов життя. Звідси хвороба-це
порушення цієї гармонії, цієї єдності. Всесвітня організація охорони здоров'я
поняття "здоров’я" трактує як стан повного фізичного, духовного і соціального
благополуччя, а не тільки як відсутність хвороб або фізичних дефектів.
Згідно даних вчених здоров'я населення на 50% обумовлено способом життя
людей, на 17-20%-соціальними і природними умовами і в такій же мірі-
спадковістю. І тільки 10% припадає на охорону здоров'я і її установ. здоров'я
основі цієї діяльності повинен бути утвердження здорового способу життя ко-
жної людини і всього суспільства.
Категорія "спосіб життя" дозволяє підійти до поняття категорії здоров'я людини
і відповісти на питання від чого безпосередньо залежить здоров'я і що негатив-
но впливає на нього. Перш за все йдеться про фактори ризику.
Всі фактори ризику можна об'єднати в чотири групи:
І. Фактори ризику способу життя. Сюди відносяться вживання алкоголю і тю-
тюну, неправильне харчування, стреси, мала рухова активність, зловживання
ліками, нетривкість сімей, самотність тощо.
2. Спадкові фактори-схильність до спадкових і дегенеративних хворіб.
3. харчові і інші впливи.
4. Фактори, які виникають внаслідок недостатньої ефективності профілактич-
них заходів, низької якості медичної допомоги.
Виходячи з цього, можна виділити два головних напрямки профілактики фак-
:
торів ризику.
І. Суспільне, коли зменшенню ризику захворювання можуть сприяти суспільні
заходи - екологічне оздоровлення різних регіонів України, покращення умов
праці в промисловості і сільському господарстві, боротьба з травматизмом то-
що.
2. Особисте, коли зменшення ризику залежить від кожної людини окремо, його
поведінки.