Page 32 - 18

горизонтально шаруватих або пологопадаючих структур. Метод МТЗ
використовують також з метою одержання параметричних даних для наступної
постановки робіт методом електропрофілювання.

2.1.3.4 Сейсморозвідка

Сейсмічний метод розвідки базується на вивченні розповсюдження в

земній корі пружних хвиль, що збуджуються вибухом або ударом. Пружні хвилі,
проникаючи в товщу земної кори, зустрічають на своєму шляху породи з різними
фізико-механічними властивостями. На кожній межі порід такі хвилі частково
відбиваються, а частково заломлюються і повертаються на поверхню, де

реєструються сейсморозвідувальною станцією. Тут вони підсилюються, частково
відфільтровуються від завад і записуються в цифровому вигляді на магнітну
стрічку. Параметри зареєстрованих сейсмічних хвиль (амплітуд, частот), час

їхнього пробігу і швидкість розповсюдження дає можливість визначити
властивості та склад порід, а також глибину залягання сейсмічних меж та їхню
морфологію. Ця інформація дозволить вияснити картину геологічної будови
району.

Сейсморозвідка займає провідне місце серед геофізичних методів, що
застосовуються при пошуках нафти і газу, як за роздільною здатністю і
глибинністю досліджень, так і за різноманітністю геологічних завдань, що

вирішуються з її допомогою.
При нафтогазопошукових роботах сейсморозвідка використовується для
розв’язання таких геологічних завдань:
а) сейсмогеологічне районування територій і комплексів гірських порід;

б) картування геологічних меж в осадовому чохлі і консолідованій корі;
в) вивчення рельєфу поверхні кристалічного фундаменту;
г) виявлення і детальне обстеження пасток нафти і газу (структурних та

інших);
д) прогнозування будови геологічного розрізу;
е) прямі пошуки нафти і особливо газу та оконтурення виявлених покладів;
є) виявлення тектонічних порушень тощо;

В сейсморозвідці розрізняють два основних методи: метод відбитих хвиль
(МВХ) і метод заломлених хвиль (МЗХ). Серед модифікацій цих методів можна
виділити такі: за умовами проведення спостережень (наземна, морська,

свердловинна сейсморозвідки); за способом спостережень (на профілі, в точці);
за типом використаних хвиль (методи поздовжніх, прохідних, поперечних хвиль);
за частотним діапазоном реєстрованих коливань (низькочастотна – 25–30 Гц,
середньочастотна – 30–80 Гц, високочастотна – більше 80 Гц); за способом

реєстрації (аналогова, цифрова).

31