Page 27 - 18

Платформні області відрізняються відносно спокійним гравітаційним
полем і повсюдним чергуванням ізометричних та мозаїчних аномалій і смугових
зон переважно лінійних аномалій. Перші відповідають полігонально окресленим

кутастим блокам земної кори, які утворюють як додатні (антеклізи), так і від’ємні
(синеклізи) тектонічні форми. Смугові зони розвитку лінійних аномалій різного
знаку в багатьох випадках відповідають грабеноподібним прогинам, зонам
розломів і давнім складчастим системам в тілі фундаменту.

Серед регіональних елементів гравітаційного поля платформ важливе
пошукове значення мають протягнені смугові зони згущення ізоаномал –
гравітаційні уступи. В багатьох випадках вони фіксують тектонічні уступи
(розломи) поверхні фундаменту і пов’зані з ними флексури і валоподібні

структури в осадовому покрові – системи пасток нафти і газу.
Крайові прогини, западини платформ і міжгірські западини, які виповнені
потужними (до 10–20 км) товщами осадових нашарувань з відносно легкими

піщано-глинистими або соленосними породами, характеризуються, як правило,
від’ємними регіональними аномаліями сили тяжіння з елементами лінійності і
гравітаційними ступенями.
Висока інформативність гравірозвідки спостерігається в районах, де

розвинуті соляні куполи – дуже контрастні тектонічні форми.
Найбільша геологічна ефективність гравірозвідки при пошуках
нафтогазоперспективних структур спостерігається при раціональному

комплексуванні гравірозвідки з іншими геофізичними методами або бурінням.

2.1.3.2 Магніторозвідка

Магнітометричний метод розвідки базується на вивченні аномалій
геомагнітного поля, яке зумовлене неоднаковою намагніченістю гірських порід.
При нафтогазопошукових роботах магніторозвідка використовується для

розв’язання таких геологічних завдань:
а) вивчення глибинної будови земної кори (рельєфу поверхні кристалічного
фундаменту і його внутрішньої структури) з метою тектонічного районування і
прогнозування перспективних на нафту і газ тектонічних зон;

б) визначення товщини осадових утворень платформного чохла;
в) виявлення і трасування зон глибинних розломів з проникаючими
інтрузіями основного складу;

г) пошуки в окремих районах локальних структур, соляних куполів тощо;
д) простеження контактів між магматичними і осадовими породами.
Під час проведення магнітної зйомки проводиться вивчення геомагнітного
поля магнітометрами, які фіксують напруженість магнітного поля в гаммах
-5
(1гамма = 10 ерстед). Масштаб магнітних зйомок і методика їхнього проведення
визначаються характером і метою поставлених геологічних завдань. Як правило,

26