Page 35 - 18

даних МЗХ визначають час пробігу заломленої хвилі від джерела її
збудження до пункту реєстрації, вираховують глибину залягання, нахил поверхні
пластів з підвищеною швидкістю і величину цієї швидкості.

МЗХ застосовується при регіональних дослідженнях будови земної кори
(вивчення рельєфу поверхні кристалічного фундаменту, структури осадової
товщі) на глибині до 10–20 км, при трасуванні тектонічних порушень.
На базі КМЗХ створена методика глибинного сейсмічного зондування

(ГСЗ).
ГСЗ є методом регіонального вивчення будови земної кори і верхньої
мантії і базується на реєстрації і вивченні глибинних, головним чином,
заломлених хвиль, що збуджуються потужними вибухами (заряд до кількох тонн)

і поширюються на десятки кілометрів в глибину Землі. Спостереження
проводять вздовж окремих профілів або по площі при віддаленнях від джерела до
300–400 км при вивченні земної кори і до 1000–2000 км при вивченні мантії.

В результаті обробки будують сейсмічні розрізи, на які наносять
положення сейсмічних меж, зон різної якості записів, відомості про пластові та
граничні швидкості. Геологічна інтерпретація даних ГСЗ проводиться з
залученням інших геофізичних методів і закінчується складанням

сейсмогеологічних розрізів, на яких показані межі геологічних товщ, зони
розломів і т.п..

2.1.4 Геохімічні методи досліджень

Геохімічні методи досліджень базуються на виявленні вуглеводнів, що
мігрують із покладів, встановленні закономірностей їхнього розподілу, а також

на вивченні змін гірських порід, підземних вод, грунтів, що виникають під
впливом вуглеводнів.
За своїм змістом і призначенням геохімічні дослідження поділяються на дві

групи. Першу складають дослідження, направлені на вивчення регіональної
геохімічної обстановки надр перспективних територій або окремих літолого-
стратиграфічних комплексів, прямих і опосередкованих ознак і показників
можливої нафтогазоносності. Завдання цих досліджень – оцінка ступеня

перспективності на нафту і газ досліджуваних територій і комплексів відкладів.
Другу групу складають детальні дослідження, направлені на виявлення і
вивчення ореолів розсіювання вуглеводнів із покладів на окремих площах.

Завдання цих досліджень – прямі пошуки нафти і газу.
В залежності від конкретних пошукових завдань, об’єктів випробування і
виду аналітичних визначень застосовується п’ять методів: газовий
(газометричний), гідрогеохімічний, біогеохімічний, літогеохімічний і

бітумінологічний.

34