Page 29 - 18
P. 29

б)  пошуки  похованих  структурних  піднять,  покритих  наносами  і
                 акваторією;
                        в) виявлення і трасування зон тектонічних порушень тощо.

                        Об’єктами  досліджень  при  електророзвідці  переважно  є  осадові  товщі  та
                 горизонти,  що  відрізняються  високим  (нескінчено  високим)  опором:  соленосні,
                 сульфатні, карбонатні, а також кристалічні породи фундаменту.
                        В залежності від виду використовуваного електричного струму і технікою

                 проведення  польових  робіт  розрізняють  два  основних  методи  електророзвідки:
                 електропрофілювання та електрозондування.
                        Електропрофілювання базується на вимірах уявних питомих електричних
                 опорів  в  горизонтальній  площині  уздовж  прямолінійного  маршруту  на  земній

                 поверхні при фіксованому взаємному розташуванні живильних та вимірювальних
                 електродів.  Глибинність  дослідження  визначається  розмірами  установки.
                 Сприятливими  умовами  для  успішного  проведення  електропрофілювання  є:

                 круте  падіння  крил  складок,  зон  порушень  контактів  порід,  помітна  різниця  в
                 питомих  опорах  товщ,  відносна  простота  електричного  розрізу,  велика
                 протяжність  об’єкта  вивчення  порівняно  з  глибиною  залягання.  Щільність
                 мережі спостережень залежить від масштабу зйомки і вибирається звичайно так,

                 щоб  картований  об’єкт  перетинався  не  менш  як  трьома  профілями  навхрест
                 простягання.  Результати  польових  вимірів  зображаються  у  вигляді  графіків
                 уявних  опорів  уздовж  маршрутів  і  карт  ізоом,  які  використовуються  для

                 вирішення  тих  чи  інших  геологічних  задач.  Суттєво  спотворюють  результати
                 електророзвідки і затруднюють ведення польових спостережень складний рельєф
                 денної  поверхні  і  наявність  блукаючих  електричних  полів,  що  збуджуються  в
                 надрах промисловими електричними установками.

                        Електрозондування  базується  на  вивченні  геоелектричного  розрізу  по
                 вертикалі шляхом вимірів уявних питомих опорів в точці зондування на земній
                 поверхні  при  різних  розносах  живильних  електродів.  При  більших  розносах

                 електродів  електричний  струм  проникає  на  більшу  глибину  і  відображає
                 геологічну будову більш глибинних частин розрізу. Проводячи виміри питомих
                 опорів  з  використанням  розносів,  які  послідовно  збільшуються,  одержують
                 уявлення  про  вертикальний геологічний розріз того комплексу порід, над яким

                 проводяться електричні виміри.
                        Звичайно  використовуються  дві  основні  модифікації  електрозондування,
                 які  розрізняються  взаємним  розташуванням  живильних  та  вимірювальних

                 електродів:  вертикальне  електричне  зондування  (ВЕЗ)  і  дипольне  електричне
                 зондування (ДЕЗ).
                        При ВЕЗ використовується симетричне розташування електродів, причому
                 в центрі знаходяться вимірювальні, а по краях – живильні електроди. В процесі

                 зондування живильні електроди розносяться в протилежні сторони, що викликає
                 збільшення  глибинності  досліджень.  Результатом  зондування  є  крива  ВЕЗ  –




                                                                                                                 28
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34