Page 44 - 177_

 для визначення виробничої програми необхідно не тільки мати гнучке
виробництво, але й значні виробничі резерви, включаючи виробничі
потужності, фінансові резерви;
 можливості використання цін ринкової рівноваги та нецінових методів
конкуренції для вітчизняних товаровиробників обмежені, крім перелічених
причин ще й відсутністю професійних маркетологів;
 порівняно вузькі горизонти планування для вітчизняних бізнесменів
визначається економічною та політичною нестабільністю, яка триває у країні;
 цільова орієнтація бізнесу спрямована на максимізацію поточного
прибутку, а не одержання довгочасного ефекту.
Виділяють наступні методи розподільчої логістики.
1. Методи моделювання (моделі теорії ігромоделі, теорії черг чи масового
обслуговування, моделі управління запасами, моделі лінійного програмування,
імітаційне моделювання).
2. Методи стимулювання.
Усю сукупність логістичних моделей поділяють на:
1. Фізичні моделі - дозволяють уявити процес, що вивчається, в
мініатюрі. Подібні моделі є найбільш узгодженими у просторі і часі ( склади,
транспортні засоби, перевізники).
2. Аналогові моделі – розглядають логістичні об’єкти через аналоги, що
поводяться як реальний збутовий процес, але не має його вигляду (графіки,
рисунки, схеми).
3. Математичні моделі – на описі збутового процесу певними символами,
що характеризують всі основі ознаки системи. При наявності достатньої і
достовірної інформації, швидкодіючих ОМ і відповідного програмного
забезпечення математичні моделі дозволяють з найбільшим ступенем
наближення до реальної дійсності моделювати збутовий процес.

Цілі, завдання і функції розподільчої логістики вимагають певних форм і
організації, що можна представити за допомогою логістичного моделювання.
Нижче приводиться аналогова модель (сітковий графік) розподільчої логістики
як синтез взаємодії трьох основних потоків:
1. Матеріальний потік, що є ланцюжком подій 1-2-5-8-11-14-17.
2. Інформаційний потік, що є ланцюжком подій 1-3-6-9-12-15-17.

3. Фінансовий (грошовий) потік, що є ланцюжком подій 1-4-7-
10-13-16-17.

2 5 8 11 14
1 4

1 3 6 9 12 15 17

4 7 10 15 16

1
1. визначення купівельного попиту;
2. формування портфеля замовлень;
3. встановлення господарських зв’язків зі споживачами;
4. фінансування збутових досліджень;

42