Page 73 - 164
P. 73

73

                      Не менш важко віднайти засоби оцінки похибок проміжних вимірювань і
               перетворювань  при  інтерпретації  даних  ГДС,  поскільки  невідомо  дійсне
               значення  величин,  одержуваних  у  результаті  кожного  перетворювання.
               Похибку  можна  оцінити  порівнянням  заміряної  величини  з  еталонною  при
               існуванні  набору  еталонів,  з  допомогою  яких  настроюють  апаратуру  або
               методику,  яка  є  в  організації.  Однако  наборів  еталонів  для  свердловинних  і
               лабораторних вимірювань і тим більш інтерпретаційних процедур в теперішній
               час  не  існує.  Це  не  дозволяє  оцінювати  реальні  похибки  вимірювань  і  вести
               самі вимірювання з гарантованою точністю.
                      У  теперішній  час  для  оцінки  якості  геофізичних  результатів
               використовується  тільки  обов’язкова  оцінка  якості  реєстрації  кривих  у
               свердловині, що складає тільки частину всього процесу визначення параметрів
               пластів.  Криві  оцінюють  за  схожістю  основного  і  повторного  замірів  у
               свердловині  в  інтервалі  перекриття.  Оцінка  виражена  у  вигляді  відносної
               похибки  ,  яка  відтворює  лиш  стабільність  роботи  конкретного  набору
               апаратури  і  не  включає  систематичні  похибки,  які  вносяться  настройкою  і
               зміною вузлів апаратури, оператора і т. ін. Одержана оцінка істотно занижена і
               не  може  бути  поширена  на  всю  площу  родовища.  Такі  похибки  не
               враховуються  в  інтерпретації.  При  існуючому  стані  справ  доцільніше
               оцінювати  похибки  вимірювань  і  перетворювань  геофізичної  і  геологічної
               інформації статистичним способом. Такий підхід дозволяє встановити похибку
               як всього каналу в цілому, так і окремих його елементів. Статистичний спосіб
               полягає в проведенні багатократних замірів у свердловині, або реалізації того
               чи  іншого  процесу  обробки  з  наступним  обчисленням  середнього  значення
               параметра,  яке  приймається  за  дійсне.  У  цьому  випадку  оцінювана  похибка
               визначається відтворенням різного роду процедур, або вимірювань, проведених
               однаковим способом. Значення похибки визначається за ступенем  відхилення
               результатів одиночних реалізацій процесу від найденого середнього. При цьому
               похибка  вимірювань  у  свердловині  –  це  відтворення  замірів,  виконання
               протягом короткого проміжку часу різними операторами всіма видами наземної
               і  свердловинної  апаратури  даної  організації;  похибка  інтерпретації  –  це
               відтворення  визначень,  проведених  інтерпретаторами  даної  інтерпретації;
               похибка лабораторних досліджень – це відтворення результатів вимірювань на
               одній  і  тій  же  колекції  зразків  в  різних  петрофізичних  лабораторіях.
               Статистичну  обробку  результатів  багатократних  вимірювань  ведуть  за
               методикою оцінки похибок і відтворення [6].
                      Кількісною  мірою  відтворення  вважається  співставлена  оцінка  Q,  яка
               дозволяє порівнювати діапазон зміни параметру і похибка зміни Q= д/ в, де  д –
               середньоквадратичне  відхилення  параметра  від  загального  середнього,  що
               відображає діапазон його зміни;  в – міра відтворення параметра при повторних
               вимірюваннях  або  реалізації  процесу.  З  допомогою  величини  Q  можна
               порівнювати  відтворюваність  вимірювань  з тіснотою петрофізичних  зв’язків.
   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78