Page 72 - 164
P. 72

72

                      Коефіцієнт  залишкового  нафтогазонасичення  Кн,з  визначають  по
               заводнених ділянках покладу за параметром Рн,пп.
                      Коефіцієнт       Кн,з     залишкового         нафтогазонасичення          може      бути
               розрахований за формулою

                                         П     
                       K      1  n   н п,  п пп в пп,  ,   1  К   ,                                                          (10.2)
                         н пп,                              н
                                        н пп,  П  п п в,  

                      В окремому випадку при витісненні нафти пластовими водами ( в= в,пп,

               П п,п=П п,пп)

                                       
                       К н пп,   1    нп   1  К н  ,                                                                       (10.3)
                                      п пп,



                                 Оцінка вірогідності визначення підрахункових
                                                        параметрів
                      Процедуру  визначення  параметрів  можна  розглядати  як  складний  засіб
               побічних вимірювань, канал зв’язку якого складається із різного роду елеметів:
               свердловинного  приладу,  наземної  апаратури,  оператора,  інтерпретатора,
               петрофізичних  залежностей  і  т.ін.  Окремі  елементи,  які  перетворюють
               інформацію  від  об’єкта  (пласта),  що  вивчається,  характеризуються  різною
               ступінню точності і надійності їх роботи. Таким чином, при вирішенні задачі
               оцінки  похибок,  або  вірогідності  визначення  властивостей  пластів  з  метою
               підрахунку  запасів  можна,  або  вичисляти  сумарну  похибку,  визначивши
               похибки  окремих  елементів,  або  безпосередньо  оцінювати  значення  похибок
               кінцевих параметрів.
                      В  обидвох  випадках  похибки  визначаються  як  відхилення  результату
               вимірювання,  або  перетворення  від  дійсного  або  близького  до  дійсного
               значення.  Застосування  першого  способу  значно  складніше,  а  через  те  при
               підрахунку  запасів  перевагу  віддають  другому  –  порівняння  інформації,
               одержаної за даними ГДС, з даними прямих методів визначення параметрів на
               керні.
                      Оцінки похибок будь-яких видів вимірювань вимагають знання дійсного
               значення величин, які визначаються наявністю еталону. При підрахунку запасів
               в  якості  такої  дійсної  величини  часто  приймають  значення  параметрів,
               визначених       по     керну.     У     цьому      випадку      значення      пористості       і
               нафтогазонасиченості пластів, одержаних на зразках, вважаються еталонними,
               або  дійсними,  з  котрими  порівнюють  результати  побічних  більш  дешевших  і
               масових  визначень  за  даними  ГДС.  Дані  аналізу  керну  є  результатом
               лабораторних  вимірювань,  які  повинні  супроводжуватись  оцінкою  похибок.
               Якщо  подібна  оцінка  не  проведена,  пряма  інформація  за  даними  керну  не
               придатна для визначення похибок кінцевих результатів.
   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77