Page 68 - 164

68

Пласти низького опору (градієнт та потенціал зонди)

Під пластами низького опору розуміють пласти, опір яких значно
менший, ніж опір порід.

Рис. 9.6 – Криві  у при перетині пластів низького питомого опору.
а—обернений градієнт-зонд; в – обернений потенціал-зонд

Як видно із рисунка 9.6, конфігурація кривих уявного опору для градієнт зондів

при h5L складається із відповідних сегментів інтегрального інформаційного
сигналу. У міру зменшення протужності пласта площадки постійних значень  у
над пластом і в підошві пласта (під пластом і в покрівлі пласта) стають
нахиленими, опір зростає в точках мінімуму. Із рисунка 9.6 видно, що пласт
низького опору виділяється на кривих  у градієнт-зондів асиметричною
аномалією понижених значень уявних опорів.
Покрівля пласта відмічається на кривих оберненого зонда — точкою
мінімуму, а на кривих послідовного зонда — точкою максимуму. Підошва
пласта, відмічається відповідно точками максимуму (обернений зонд) і
мінімуму послідовний зонд.
При значній величині l г, границі пласта зміщуються відносно точок
максимуму і мінімуму кривих на величину L г/2 від непарного електроду А(М).