Page 19 - 164

19

На кривій інтервального часу напроти тріщинного пласта спостерігається
збільшення коефіцієнта затухання ультразвукових коливань та зменшення їх
амплітуд (Рис. 2.2).
Криві кавернометрії та мікрокаротажу напроти тріщинуватих порід
диференційовані по відношенню до кривих інших методів.

Рис. 2.2 Приклад виділення тріщиноватого колектора в карбонатному розрізі
t – інтервальний час; А 1/А 2 – відношення амплітуди коливань, яка регіструється при
акустичному каротажі відповідно на першому і другому приймачах; КС – крива знята зондом
N7.5MO0.75F; МБК – крива отримана боковим мікрозондом; 1 – вапняк; 2 – глинистий
вапняк; 3 – доломіт; 4 – тріщиновата порода.

2.6 Виділення порових колекторів за якісними ознаками
отриманих при ГДС за спеціальними методами
Відсутність прямих ознак колектора за результатами ГДС не завжди є
остаточним критерієм ідентифікації порід у складнопобудованих геологічних

розрізах. Для прийняття остаточного рішення по деталізації розрізу проводять
спеціальні геолого-геофізичні дослідження. До таких досліджень відносять:
1) повторні вимірювання електричних та нейтронних параметрів;
2) методика “каротаж-дія-каротаж”;
3) методика двох рідин;
4) методика “каротаж-випробування-каротаж”.
При повторних вимірюваннях відслідковується динаміка зміни
електричного опору та інших фізичних параметрів у часі. В цьому випадку
зберігається фізична властивість промивної рідини (ПР).
У випадку методика “каротаж-дія-каротаж” проводяться дослідження при
зміні мінералізації ПР, або при її продавлюванні у проникні пласти.
Методика двох рідин передбачає суттєву зміну в двох різних почасових
дослідженнях питомого електричного опору.