Page 14 - 164
P. 14

14

               —  зміна граничних значень колекторських та фізичних властивостей;
               —  звуження діаметру свердловини;
               —  збільшення інтервального часу пробігу поздовжньої ультразвукової хвилі;
               —  зменшення показів нейтронного гама каротажу.
                      Другий фактор, що лежить в основі виділення порід-колекторів, включає
               комплекс техніко-економічних підходів і дозволяє зараховувати до колекторів
               тільки  ті  породи,  у  яких  знаходиться  нафта,  конденсат  і  газ  у  промислових
               об’ємах,  а  притоки  їх  перевищують  мінімальні  рентабельні  дебіти.  Найбільш
               доцільно відносити до колекторів породи, які здатні вміщати конденсат, нафту і
               газ  і  можуть  віддавати  їх  при  розробці  покладу.  Породи-колектори  бувають:
               піщано-глинисті, глинисті, карбонатні та вулканогенні. За структурою порового
               простору:
               —  порові (міжзернові, гранулярні);
               —  тріщинні;
               —  кавернозно-порові;
               —  змішані (тріщино-кавернозні).
                      У  більшості  випадків  поклади  нафтогазових  родовищ  приурочені  до
               теригенних  і  карбонатних  колекторів,  в  окремих  випадках  концентруються
               вуглеводні  у  тріщиноватих  колекторах.  В  основному  такий  тип  колектора
               характерний  для  щільних  метаморфізованих  порід.  У  карбонатних  породах
               переважає тріщинно-кавернозний і змішаний тип колектора. Порові колектори
               діляться на прості та складні.
                      Прості  –  до  простих  колекторів  відносять  породи,  які  складені  одним
               мінералом і вміщають один тип рухливого флюїду (нафта, газ, конденсат, вода).
                      Складні  –  до  складних  колекторів  відносять  пористі  породи  виповнені
               двома і більше мінералами, включаючи і глинисті мінерали. Для таких порід-
               колекторів  характерна  складна  структура  порового  простору,  багатофазова
               насиченість.
                      За  характером  змочуваності  скелета  породи,  розрізняють  колектори
               гідрофільні і гідрофобні, частково гідрофобні.

                              2.2 Виділення порід-колекторів у піщано-глинистих
                                                 теригенних відкладах

                      Виділення  колекторів  будь  якого  типу,  базується  на  результатах
               комплексних  геофізичних  досліджень  у  пошукових  свердловинах  та  даних
               лабораторних  петрофізичних  досліджень  керну.  Фактори  та  ознаки,  за
               допомогою  яких  визначається  колектор,  діляться  на  прямі  та  побічні
               (посередні), якісні і кількісні.
                      Кількісні ознаки включають ряд критеріїв наявність, або відсутність яких
               в кожному конкретному випадку характеризує тип колектора. Прямою якісною
               ознакою  є  рух  флюїду  у  породі,  який  встановлюється  за  результатами  ГДС.
               Основними геофізичними методами для визначення цього фактору є електричні
               методи, ядерно-магнітні та росходометрія.
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19