Page 22 - 164

22

Недоліки цього способу визначення коефіцієнта пористості наступні:
— величина коефіцієнта пористості розрахована цим способом характеризує
законтурну частину покладу і при зміні колекторських властивостей пласта
по площі не може бути використана при підрахунках запасів всередині
покладу;
— визначене значення  вп викривляється за рахунок глибокого проникнення
бурового розчину в пласт.

Визначення коефіцієнта пористості за
величиною питомого опору

Використовуючи діаграми мікроекрануючого зонда, визначається опір
промитої зони, після чого здійснюється розрахунок величини питомого опору
фільтрату промивної рідини за допомогою номограми, що уособлює зв’язок
питомого опору розчину із питомим опором розчину фільтрату.
Отримані вищевказані параметри дозволяють здійснити розрахунок
параметра пористості за формулою:

n
  (1  K )
P  п з  п з з н , (3.2)
п
P П ф П ф
н п з

де П — коефіцієнт поверхневої провідності, який визначається із номограми
побудованої за залежністю поверхневої провідності від питомого
опору порової води та глинистості (Сгл).
Кзн — коефіцієнт залишкового нафтонасичення.
 пз – питомий опір промитої зони.
Для водоносних пластів він рівний нулю, а для продуктивних порід
визначається на базі результатів експериментальних досліджень зразків керну.
Якщо такі дані відсутні, а також при відсутності кернового матеріалу, то
коефіцієнт залишкової насиченості приймається рівним Кн.з.=0.20.3, що
*
*
відповідає типовим значенням коефіцієнта насичення Кн =1-Кв для
гідрофільних міжзернових колекторів.  ф — питомий опір фільтрату;
 пз — питомий опір промитої зони. Значення n в формулі (3.2) береться
аналогічним показнику степеня в залежності P  ( f K п )при різних
п
мінералізаціях фільтратів промивних рідин в даних відкладах.
Таким чином, знаючи величину параметру пористості напроти

конкретного пласта, за результатами ГДС знаходять значення коефіцієнта
пористості породи. Визначення значення питомих опорів пластових вод,
фільтратів глинистого розчину здійснюють за допомогою методу
резістівіметрії, при цьому вводиться поправка за температуру пласта-колектора:

P t n( )
   в л( ) , (3.3)
вt
P t л( )