Page 17 - 164

17

свердловин. Додаткову інформацію по колекторах отримують, аналізуючи
криву кавернограми. На цій кривій напроти глин спостерігається збільшення
діаметру свердловини і навпаки – проти пластів-колекторів звуження діаметру
за рахунок утворення глинистої кірки.
За даними гама-каротажу (ГК) можна якісно оцінити породи, а саме за
наступними ознаками:
— низькі значення інтегрального гама випромінювання притаманні
неглинистим і малоглинистим породам;
— високі значення інтегрального гама-випромінювання характерні для чистих
глин, аргілітів;
— підвищені значення інтенсивності гама поля на кривих НГК;
— підвищені значення інтервального часу на кривих акустичного каротажу.
Високі значення І j не завжди однозначно вказують на глинистий тип
колектора, їх величину може обумовлювати також поліміктовий склад породи,
в якій відмічається наявність акцесорних мінералів, до складу яких входить
радій, торій та калій-40.

2.4 Виділення карбонатних колекторів
За результатами геофізичних досліджень свердловин карбонатний тип
колектора суттєво не відрізняється від піщаного. Виходячи з цього, для їх
ідентифікації необхідно використовувати аналогічні результати комплексних
геофізичних досліджень. Карбонатні колектора діляться на:
— високопористі (з гранулярною пористістю);
— тріщинно-кавернозні.
Для виділення пористих пластів використовують наступні ознаки:
— низькі покази на діаграмах мікрокаротажу;
— пониження швидкості розповсюдження пружних хвиль (великий
інтервальний час пробігу поздовжньої хвилі);
— пониження показів на кривій нейтронного каротажу (як виняток складають
газонасичені пласти).
Напроти пластів-колекторів криві ГК і НГК відхиляться до мінімальних
значень. Низько-пористі карбонатні породи чітко виділяються на фоні
пористих, по малому інтервальному часі пробігу поздовжньої ультразвукової
хвилі. На кривій НГК малопористі породи відмічаються максимумами (Рис.
2.1).
Електричні методи не є ефективними при виділенні карбонатних
колекторів. Виняток складають виділення водоносних пластів (10-20 Омм ) та
щільних непроникних літотипів.
Карбонатні породи-колектори малої потужності, а також пласти
представлені частим перешаруванням пористих і щільних літотипів
виділяються так, як і карбонатні пласти значної потужності. Однак на кривих
методів ГДС вони представлені однотипними геофізичними параметрами, що
не завжди дозволяє їх деференціювати. В цьому випадку необхідно
використовувати нові більш інформативні ядерно-фізичні методи – гама-
спектрометрію та ядерно-магнітний каротаж.