Page 16 - 164
P. 16
16
Поряд із кількісними є побічні, якісні ознаки, що характеризують ємнісні
властивості гірських порід. До якісних побічних ознак можна віднести покази
ядерно-магнітного каротажу (ЯМК). За величиною індексу вільного флюїду
(ІВФ) можна оцінити ефективну пористість породи-колектора. Підвищення
мінералізації бурового розчину ( с<0.2 Омм) призводить до зменшення числа
якісних ознак – згладжується крива ПС, незадовільна якість кривих МК.
Прямі ознаки проникнення стають відсутніми в разі тривалого процесу
буріння.
Радіальний градієнт електричного опору в породі-колекторі обумовлений
формуванням у ньому зони проникнення, питомий опір якої зп відрізняється
від опору у незмінній частині пласта п. Наявність радіального градієнту опору
встановлюється порівнянням показів однотипних зондів з різним радіусом
дослідження (БКЗ, БК, ІК). При інтерпретації кривих однотипних зондів для
колекторів h еф>L з одержують криві зондування тришарового типу при зп> п –
підвищене проникнення і при зп< п – понижене. Пласти, у яких відсутнє
проникнення характеризуються двошаровими кривими зондування.
Криві тришарові з підвищеним проникненням спостерігаються у
водоносних пластах з високим вмістом зв’язаної води. Підвищена
водонасиченість порід-колекторів спостерігається поблизу контактів
вуглеводнів з водою, а також у алевролітах, польовошпатових, глинисто-
кварцевих пісковиках.
За кривими БКЗ впевнено оцінюється радіальний градієнт опору у
однорідних колекторах товщиною більше 6-8 м, іноді позитивні результати
отримують у пластах товщиною 4-6 м. Для пластів у яких товщина рівна
1.5-4 м, наявність проникнення можна оцінити за даними коротких А 0 0.4 м,
1.05 м градієнт зондів і потенціал зонда БКЗ у комплексі із зондами БК і ІК.
Породи-колектори малої товщини (0.4-1.5 м) виділяться за даними БМК і
БК, або різноглибинних зондів БК. Якщо криві цих методів зареєстровані в
однаковому масштабі, породи-колектори виділяться за різницею показів
різноглибинних зондів. Ефективність виділення низькопористих колекторів за
даними ГДС зменшується внаслідок швидкого наближення h гл до одиниці.
2.3 Виділення глинистих колекторів
Окрема група пісковиків , яка вміщає значну кількість глинистого
матеріалу, відноситься до глинистих колекторів. Найбільш часто зустрічається
тип глинистого колектора представлений тонким перешаруванням глинистих і
піщанистих прошарків.
Виділення глинистих колекторів ускладнюється тим, що амплітуда
відхилення кривої ПС напроти них значно менша, ніж проти неглинистих
чистих пластів при однаковому співвідношенні мінералізації пластової води і
бурового розчину. У зв’язку з чим покази методу ПС напроти таких пластів
будуть близькими до значень самочинних потенціалів глин.
Глинисті колектори виділяються шляхом комплексного співставлення
кількісного аналізу даних, отриманих в результаті геофізичних досліджень