Page 16 - 164
P. 16

16

                      Поряд із кількісними є побічні, якісні ознаки, що характеризують ємнісні
               властивості гірських порід. До якісних побічних ознак можна віднести покази
               ядерно-магнітного  каротажу  (ЯМК).  За  величиною  індексу  вільного  флюїду
               (ІВФ)  можна  оцінити  ефективну  пористість  породи-колектора.  Підвищення
               мінералізації бурового розчину  ( с<0.2 Омм) призводить до зменшення числа
               якісних ознак – згладжується крива ПС, незадовільна якість кривих МК.
                      Прямі  ознаки  проникнення  стають  відсутніми  в  разі  тривалого  процесу
               буріння.
                      Радіальний градієнт електричного опору в породі-колекторі обумовлений
               формуванням  у ньому зони проникнення, питомий опір якої   зп відрізняється
               від опору у незмінній частині пласта  п. Наявність радіального градієнту опору
               встановлюється  порівнянням  показів  однотипних  зондів  з  різним  радіусом
               дослідження  (БКЗ,  БК,  ІК).  При  інтерпретації  кривих  однотипних  зондів  для
               колекторів h еф>L з одержують криві зондування тришарового типу при  зп> п –
               підвищене  проникнення  і  при   зп< п  –  понижене.  Пласти,  у  яких  відсутнє
               проникнення характеризуються двошаровими кривими зондування.
                      Криві  тришарові  з  підвищеним  проникненням  спостерігаються  у
               водоносних  пластах  з  високим  вмістом  зв’язаної  води.  Підвищена
               водонасиченість         порід-колекторів        спостерігається        поблизу       контактів
               вуглеводнів  з  водою,  а  також  у  алевролітах,  польовошпатових,  глинисто-
               кварцевих пісковиках.
                      За  кривими  БКЗ  впевнено  оцінюється  радіальний  градієнт  опору  у
               однорідних  колекторах  товщиною  більше  6-8  м,  іноді  позитивні  результати
               отримують  у  пластах  товщиною  4-6  м.  Для  пластів  у  яких  товщина  рівна
               1.5-4  м,  наявність  проникнення  можна  оцінити  за  даними  коротких  А 0  0.4  м,
               1.05 м градієнт зондів і потенціал зонда БКЗ у комплексі із зондами БК і ІК.
                      Породи-колектори малої товщини (0.4-1.5 м) виділяться за даними БМК і
               БК,  або  різноглибинних  зондів  БК.  Якщо  криві  цих  методів  зареєстровані  в
               однаковому  масштабі,  породи-колектори  виділяться  за  різницею  показів
               різноглибинних зондів. Ефективність виділення низькопористих колекторів за
               даними ГДС зменшується внаслідок швидкого наближення h гл до одиниці.


                                        2.3  Виділення глинистих колекторів
                      Окрема  група  пісковиків  ,  яка  вміщає  значну  кількість  глинистого

               матеріалу, відноситься до глинистих колекторів. Найбільш часто зустрічається
               тип глинистого колектора представлений тонким перешаруванням глинистих і
               піщанистих прошарків.
                      Виділення  глинистих  колекторів  ускладнюється  тим,  що  амплітуда
               відхилення  кривої  ПС  напроти  них  значно  менша,  ніж  проти  неглинистих
               чистих  пластів при однаковому співвідношенні мінералізації пластової  води  і
               бурового  розчину.  У  зв’язку  з  чим  покази  методу  ПС  напроти  таких  пластів
               будуть близькими до значень самочинних потенціалів глин.
                      Глинисті  колектори  виділяються  шляхом  комплексного  співставлення
               кількісного  аналізу  даних,  отриманих  в  результаті  геофізичних  досліджень
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21