Page 85 - 157

• вплив оточуючих факторів (вологість, температура тощо);
• методичну похибку при переході від спектрального пропускання
плівки до її випромінювальної здатності.
Тому для вирішення цього завдання необхідно рандомізувати процес
вимірювання та опрацювати отримані спектральні характеристики у часі і
просторі. Таким чином, усі фактори будуть випадковими і
враховуватимуться дисперсією.
Побудуємо план. Математична модель може бути подана як функція
від довжини хвилі:
t S 
       n ,  1 (5.1)
n
Приклад 5.2. (Метод повноблочного збалансованого плану або метод
додаткового досліду). Побудувати план експерименту, який складається з
чотирьох дослідів, якщо протягом дня можна проводити тільки три з них.
Розв’язок. План експерименту подамо у вигляді матриці в координатах:
і - рядки або блоки (серії),
j - стовпчики або варіанти

Таблиця 5.1 - Матриця збалансованого неповноблочного плану

Варіанти дослідів, стовпчики
Блоки, рядки (серії)
А В С D
1-й день - + + +
2-й день + - + +
3-й день + + - +

де знаком „+” відмічена наявність досліду, а знаком „–” відсутність.
Поданий у табл.5.1 план називається збалансованим, оскільки варіанти
дослідів у плані розподілені симетрично і неповноблочним, оскільки
відсутній блок 4-го дня. Поява цього блока дасть повну рандомізацію із
вказаним обмеженням щодо кількості дослідів у блоці (тобто упродовж дня).
Такий план будемо називати повноблочним збалансованим (табл.5..2).

Таблиця 5.2 - Матриця збалансованого повноблочного плану

Варіанти дослідів
Блоки (серії)
А В С D
1-й день - + + +
2-й день + - + +
3-й день + + - +
4-й день + + + -

Лінійна математична модель за даним планом, матиме такий вигляд:

108