Page 102 - 157

Для перевірки рівнозначності факторів необхідно перевірні нуль-
гіпотезу типу:
Н 0 pN: SS  SS ;
p
N
2
S p 445 . 55
F . 0 05 2 ; 2 ;   . 9 00    . 2 70;
tabl
S 2 165 . 14
N
Н 0 qp: SS  SS ;
p
q
S 2 480 . 08
q
F . 0 05 2 ; 2 ;   . 9 00    . 1 08;
tabl
S 2 445 . 55
p
Н 0 qN: SS  SS ;
q
N
2
S q 480 . 08
F . 0 05 2 ; 2 ;   . 9 00    . 2 91;
tabl
S 2 165 . 14
N
звідки видно рівнозначність ефектів впливу.
Висновок:
1) Нуль-гіпотеза про незначущість факторів впливу не справджується:
усі фактори є значущими.
2) Усі три впливаючі фактори є рівнозначні.

5.5 Порівняльний аналіз класичних і факторних планів у багатофакторних
експериментах

У багатофакторних експериментах використовуються два типи планів:
класичний і факторний.
Під факторним планом будемо розуміти такий план, в якому рівні
факторів підбираються особливим шляхом за зразком латинського, греко-
латинського квадрата, квадрата Юдена тощо.
Розглянемо суть класичного плану, розуміючи при цьому, що
класичним планом вважається такий план, в якому кожний рівень кожного
фактора зустрічається в досліді (експерименті) з кожним рівнем наступного
фактора. Результат експерименту R подамо у вигляді функції трьох
впливаючих факторів X, Y і Z. Для простоти викладення виберемо однакову
кількість рівнів кожного фактора, що дорівнює трьом.
Для побудови класичного плану виділимо три етапи такої побудови, а
саме при незмінних одних рівнях кожного фактора змінюватимемо рівні
інших факторів (табл. 5.27):

125