Page 130 - 140

відних систем є, безумовно, цікавим, однак використання за-
пропонованої системи обмежене введенням ряду припущень
при розробці економіко-математичної моделі.
Більш конкретний і практичний підхід до проблеми опти-
мізації параметрів нафтопродуктопровідних систем запропо-
нований в ряді робіт М.В. Лур’є, М.В. Генкіної, в також у ря-
ді робіт автора [29-31, 111, 172, 173]. Основні положення да-
ного підходу до проблеми такі.
Заданий вантажопотік і дальність транспортування наф-
топродуктів не визначає однозначно основні параметри тру-
бопровідної системи. Існує можливість довільного вибору
(звичайно, у певних межах) кількості паралельних ниток, ді-
аметра труб, величини робочого тиску. Причому для розгалу-
женого нафтопродуктопроводу вибір варіантів значно біль-
ший, адже основна магістраль може мати різну структуру,
тобто складатись з ділянок з різними наборами діаметрів труб.
Діаметри ділянок можна вибирати тільки серед стандартних
значень діаметрів труб. Варіанти робочого тиску також обме-
жені і визначаються міцністю труб, типом і кількістю насосів,
що можуть послідовно працювати на перекачувальних станці-
ях. Вибір за кількістю паралельних ниток обмежений двома
значеннями – однониткові та двониткові системи.
Слід врахувати, що не всі варіанти трубопровідної систе-
ми, які одержані перебиранням можливих значень вказаних
вище параметрів, можна реалізувати на практиці. Технологіч-
но неможливими є варіанти з недопустимо великими швидко-
стями руху нафтопродуктів у них і відповідно з великою кіль-
кістю перекачувальних станцій. Технологічно недоцільними є
варіанти з недопустимо малими швидкостями руху, що робить
неможливим послідовне перекачування різносортних нафто-
продуктів. Теорією та практикою трубопровідного транспорту
нафтопродуктів визначений діапазон допустимих швидкостей
руху нафтопродуктів у трубопроводах, який визначає техно-
логічно можливі варіанти транспортно-розподільної системи
[1, 130, 131, 234, 235].

- 124 -