Page 48 - Міністерство освіти і науки України

Рисунок 3.6 – Зображення НІЕ на структурних схемах.

На виході НIE отримуємо сигнал

( t) ( nT) t ( nT) (3.2)
T
n
Формуючий елемент характеризується тим, що його реакції на
дельта-функції (3.2) співпадають по своїй формі з імпульсами
на виході реального ІЕ досліджуваної схеми (рис.3.4). Отже,
критерієм подібності реального імпульсного елемента
досліджуваної системи і її розрахункової схеми (рис.3.4), є
аналогічність параметрів і форми їх вихідних імпульсів.
Як описати математично властивості ФЕ і системи в
цілому? Динамічні властивості ФЕ будуть відомі якщо ми
знайдемо його передавальну функцію.
Відомо, що реакція системи (чи її частини) на вплив
типу дельта-функції називається імпульсною перехідною
функцією, або функцією ваги. Тому реакція ФЕ на дельта
функцію є його функцією ваги. Вона має бути тотожною
формі реального імпульсного елемента на виході ІЕ при
одиночному вхідному сигналі. Значить, форма імпульса на
виході реального імпульсного елемента S(t) представляє
собою функцію ваги формуючого елемента W ф(t).
Передавальна функція формуючого елемента є зображенням
по Лапласу від функції ваги W ф(t):
W ф(p)=L[W ф(t)] (3.3)
В якості прикладу визначимо передавальну функцію
формуючого елемента, на виході якого імпульси повинні мати
прямокутну форму, а їх тривалість рівна Т (рис.3.4). Функція
ваги W ф(t) формуючого елемента в даному випадку
представляє собою прямокутний імпульс (рис.3.7). Її можна