Page 97 - 130

97

поверхня одношарові
пара адсорбента комплекси

одношарові двошарові
пара комплекси комплекси і т.д.

Якщо S – частки вільної поверхні, а S , S і т.д. – частки поверхні,
2
0
1
зайняті одношаровими, двошаровими і т.д. комплексами, то загальна величина
адсорбції з урахуванням кратності кожного комплексу буде дорівнювати
A  A max S  2 S  3 S  ... , (3.7)
2
3
1
а сталі рівноваги відповідних процесів будуть виражатися так:
S S S
K  1 , K  2 , K  3 і т.д. (3.8)
1
3
2
pS 0 pS 1 pS 2
У зв’язку з тим, що взаємодія адсорбента дуже залежить від відстані
молекул адсорбата від поверхні адсорбента та значно зменшується зі
збільшенням сталих K і K , хоч і не дорівнюють одна одній, але різниця між
3
2
ними значно менша від різниці між K і K . Тому для наближеного опису
2
1
полімолекулярної адсорбції можна прийняти
K  K  ... K ,
2
3
L
де K – стала рівноваги між насиченою парою і рідиною, яка
L
+дорівнює p1 s .
В цьому випадку із рівняння (3.8) випливає
S  K 2 p  S  1 K L p  S  1 p p s  S 1 ;
2
2
S  K 3 p  S  2 K L p  2S  1 p p s   S ;
3
1
3
S  K 4 p  S  3 K L p  3S  1 p p s   S і т.д.
1
4
Підставляючи ці вирази в рівняння (3.6), отримаємо
2
K
A  A max 1 pS 0   21 p p s  3 p p s   ... . (3.9)
Сума часток заповнення
4
2
S 0  S 1  S 2  S 3  ...  S 0 1 K 1 p  1 p p s   p p s   ...   1. (3.10)
Оскільки вираз у квадратних дужках є спадною геометричною
прогресією, то сума її членів дорівнює

2 1
1  p p s  p p s   ... . (3.11)
1  p p s
З другого боку, ряд, вміщений у квадратні дужки рівняння (3.10), являє
собою похідну ряду по p p , тому
s

2
1  2 p p s  3 p  p s   ... 1 . (3.12)
1 p p s  2