Page 102 - 130
P. 102

102

                      В останньому  випадку  це пояснюється  тим, що хемосорбція є  хімічним
               процесом, який звичайно вимагає значної енергії активації (40-120 кДжд/моль).
               Саме тому хемосорбція, як правило, є активованою адсорбцією.
                      Оскільки хімічну адсорбцію зумовлюють хімічні сили, десорбція протікає
               важко  і майже завжди замість адсорбованої речовини десорбується  інша. По-
               суті, десорбція здійснюється тут не за рахунок видалення молекули з поверхні
               адсорбента,  а  в  результаті  розкладу  утвореної  при  хемосорбції  поверхневої
               сполуки.  Хемосорбція,  як  і  хімічна  реакція,  є  специфічною,  тобто  з
               адсорбентом можуть взаємодіяти  тільки певні адсорбтиви. Суттєвим є те, що
               енергія активації зростає з підвищенням ступеня покриття поверхні адсорбента
               хемосорбованими молекулами. Це можна пояснити лише існуванням активних
               центрів з різними енергіями активації.
                      Хемосорбція  нерідко  протікає  досить  повільно  зі  швидкістю,  що
               визначається  наявністю  певного  активаційного  бар’єру.  Фактично  процес
               хемосорбції  може  складатися  з  двох  стадій.  Спочатку  відбувається  фізична
               адсорбція  газу,  а  потім  він  вступає  в  повільну  хімічну  реакцію  з  поверхнею
               твердого  тіла.  При  низьких  температурах  швидкість  хемосорбції  може  бути
               такою  малою,  що  практично  спостерігається  лише  фізична  адсорбція.  При
               високих  температурах  фізична  адсорбція  є  майже  непомітною  (внаслідок
               низької енергії адсорбції) і відбувається лише хемосорбція.
                                                                             Як     приклад,      розглянемо
                                                                      адсорбцію       водню      на     нікелі.
                                                                      Ізобара цього процесу схематично
                                                                      зображена на рис. 3.20. Криві 1 і 2
                                                                      показують  відповідно  нормальне
                                                                      зменшення  фізичної  адсорбції  і
                                                                      хемосорбції з ростом температури.
                                                                      В  перехідній  області  (крива  3)
                                                                      хемосорбція  протікає  з  помітною,
                                                                      хоча  й  ще  невеликою  швидкістю.
                                                                      По-суті, крива 3 є нерівноважною
                                                                      і  при  охолодженні  точно  не
                                                                      відтворюється.  В  дійсності  при

                                                                      охолодженні  одержують  деяку
                 Рисунок 3.20 − Ізобара адсорбції водню               криву,     що      знаходиться       між
                 на нікелі в області переходу від                     кривими  1  і  4,  положення  якої
                 фізичної                                             визначається                швидкістю
                 адсорбції до хемосорбції                             охолодження.
                      Іншим  типовим  прикладом  є  адсорбція  кисню  на  вугіллі.  При
               температурах  –150…–200С  кисень  адсорбується  зворотно  завдяки  фізичним
               взаємодіям;  диференціальна  теплота  адсорбції  при  цьому  дорівнює  15,5
               кДж/моль.  При  кімнатній  температурі  частина  кисню  адсорбується  уже
               незворотно,  а  диференціальна  теплота  адсорбції,  яка  становить  близько  290
               кДж/моль, вказує на протікання хімічної реакції. Причиною цього є те, що на
               поверхні вуглецю, очевидно, атоми вуглецю мають вільні валентності. Завдяки
   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107