Page 65 - 130

66
3
3
-3
-3
-9
-6
10 (1 мм) 10 10 610 610 610
-12
6
-4
-2
4
-8
10 10 10 610 610 610
5
9
-5
-15
-10
-1
10 10 10 610 610 610
12
-12
-18
6
-6
10 (1 мкм) 10 10 610 6 610
-21
-7
15
7
-14
1
10 10 10 610 610 610
18
-8
-24
8
2
-16
10 10 10 610 610 610
3
-9
9
-18
-27
21
10 (1 нм) 10 10 610 610 610

Розмір частинок визначає іншу, дуже важливу характеристику дисперсної
3
системи – питому поверхню (S пит), тобто сумарну поверхню 1 м дисперсної
фази:
S S
 V
S   , (3.1)
пит
V V 
де S і V – відповідно сумарні поверхня і об’єм дисперсної фази; S і V  –
поверхня і об’єм однієї частинки.
-1
Однакова розмірність питомої поверхні (S пит , м ) і ступеня дисперсності
-1
(D , м ) вказують на близький зв’язок між цими величинами.
Частинки сферичної (кулястої) форми характеризуються тільки одним
розміром – діаметром d . Отже, ступінь дисперсності визначається однозначно:
 1 2 3
D  d . Оскільки поверхня сфери S  d , а її об’єм V    d 6 , то питома
поверхня сфери дорівнює
 d 2  1
S пит   6 d  6 D .
 d 3 6
Таким чином, величина питомої поверхні систем із сфер одного розміру
пропорційна ступеню дисперсності. Так, для системи з кулястими частинками
3
-1
-1
діаметром d  1 мм D  10  3 м , S пит  6  10 м ; для частинок розміром
-1
-1
3
9
d  1 нм D  10 м , S пит  6  10  9 м . Загальна поверхня 1 м дисперсної фази
2
становить 6000 км .
Y
l a
A
a a
a a
X
a
Z
Рисунок 3.2 −Форма дисперсій залежно від розмірів тіла по трьох
координатних осях