Page 150 - 130
P. 150

149

                     3.5 ХАРАКТЕРИСТИКА МІКРОГЕТЕРОГЕННИХ ДИСПЕРНИХ СИСТЕМ



                         План
               3.5.1  Дисперсні системи з газовим дисперсійним середовищем (аерозолі)
               3.5.2  Дисперсні системи  з рідинним дисперсійним  середовищем
                   3.5.2.1 Суспензії
                   3.5.2.2 Емульсії
                   3.5.2.3 Латекси
                    3.5.2.4 Піни
               3.5.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем
                   3.5.3.1Дисперсні  системи  з  твердим  дисперсійним  середовищем  і
                   газоподібною дисперсною фазою (тверді піни)
                   3.5.3.2 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і рідинною
                   дисперсною фазою (тверді емульсії)
                   3.5.3.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і твердою
                   дисперсною фазою
               3.5.4  Композиційні матеріали (композити)
                   3.5.4.1  Металокерамічні  матеріали


                   3.5.1 Дисперсні системи з газовим дисперсійним середовищем (аерозолі)
                      Дисперсні  системи  з  газовим  дисперсійним  середовищем  звичайно
               називають  аерозолями,  хоча  в  більшості  випадків  їх  дисперсність  нижча  від
               колоїдної, а тому їх правильніше називати аеродисперсними системами.
                      Відмінність  аерозолів  від  ліозолів  обумовлена,  перш  за  все,
               розрідженістю  i  меншою  в’язкістю  дисперсійного  газового  середовища.  Тому
               броунівський  рух  в  аерозолях  відбувається  набагато  інтенсивніше,  а
               седиментація частинок протікає знач но швидше, ніж в ліозолях. Друга суттєва
               їx  відмінність  полягає  в  тому,  що  в  газовій  фазі  не  може  відбуватися
               електролітична  дисоціація  i,  отже,    неможливе  утворення  подвійного
               електричного шару із йонів навколо частинок.

                      Аерозолі  класифікують  за  агрегатним  станом  дисперсної  фази,  за
               дисперсністю i за методами походження.
                      Виходячи  з  першого  принципу,  aepoзолі  ділять  на  тумани  -  системи  з
               рідинною  дисперсною  фазою  і  дими  -  системи  з  твердими  частинками.  Слід
               мати  на  увазі,  що  часто  в  практиці  дим  означає  аеродисперсну  систему,  яка
               виникає при згорянні палива i містить як тверді частинки сажі i попелу, так i
               рідинні частинки продуктів перегонки палива i краплі води, які утворюються в
               результаті  конденсації  водяної  пари.  Дими,  в  яких  частинки  дисперсної  фази
               адсорбували  значну  кількість  вологи  iз  атмосфери,  очевидно  є  одночасно  i
               димами  i  туманами.  Такі  системи,  які  особливо  часто  утворюються  при
               великому вмісті вологи в задимленій атмосфері над ве ликими промисловими
               містами,  називаються  особливим  англійським,  словом  "смог"  (smog  »  smoke
               (дим) + fog (туман)).
   145   146   147   148   149   150   151   152   153   154   155