Page 136 - 130

136

електроліту відбувається електростатичний ефект стиснення дифузійної
частини ПЕШ. При цьому протийони дифузійного шару переходять в
адсорбційний шар, і внаслідок цього зменшується ξ-потенціал. Крім того, при
додаванні електроліту за рахунок збільшення йонної сили розчину
пригнічується дифузія протийонів у розчин і зменшується розпушеність
дифузійного шару. Цей фактор є переважаючим для колоїдних систем з
сильнозарядженими частинками.
Нейтралізаційна (адсорбційна) коагуляція відбувається внаслідок
зменшення потенціалу твердої поверхні. Вона характерна для колоїдних систем
із слабозарядженими частинками. Цей вид коагуляції викликають електроліти,
що мають йон, здатний до специфічної адсорбції на поверхні частинок і
заряджений протилежно до них.
Зниження стабільності золів відбувається паралельно зі зниженням ξ-
потенціалу для всіх електролітів, але характер залежності ξ-потенціалу від
концентрації доданого електроліту різний. При додаванні одно- і двозарядних
йонів-коагуляторів відбувається поступове зменшення ξ-потенціалу, і при
критичному його значенні золь переходить із стійкого стану в нестійкий. У
3+
випадку багатозарядних йонів-коагуляторів, починаючи з йонів Аl , від'ємний
ξ-потенціал вихідного золю в першій стійкій зоні зменшується і підходить до
критичного значення ξ к, який відповідає першій зоні коагуляції. Золь починає
коагулювати за нейтралізаційним механізмом. Далі значення ξ-потенціалу
знижується до ξ = 0, що відповідає ізоелектричній точці. Потім відбувається
перезарядка частинок і спостерігається підвищення вже позитивного ξ-
3+
потенціалу за рахунок надеквівалентної адсорбції йонів А1 . Ця ділянка кривої
відповідає пептизації коагуляту. Так утворюється позитивний золь, стійкість
якого і значення ξ-потенціалу досягають максимуму; потім ξ-потенціал
зменшується до другого критичного значення +ξ к. При цьому позитивний золь
-
коагулює під дією негативно заряджених йонів NО 3 за механізмом
концентраційної коагуляції.
Таким чином, при дії багатозарядних іонів-коагуляторів золь послідовно
проходить через дві зони стабільності і дві зони коагуляції. У цьому випадку не
можна дійти певного висновку про зниження стабільності золю із збільшенням
концентрації електроліту. Це викликано перезарядкою твердої поверхні під
впливом неіндиферентного йона, зарядженого протилежно до колоїдної
частинки, яка веде до чергування зон коагуляції (неправильні ряди). Зміни у
будові міцели золю можна показати у вигляді наступних схем:

x

І − вихідний золь  m Agl  nI  n  n (  x) K   xK ;
0
II − осад в І.Е.Т.  (m Agl  ) ;
III − після перезарядки твердої поверхні:

  m AgI nI  kAl 3   3k n    3k  n  x   xNONO 3  x  3  .