Page 135 - 130

135

Величину, обернену порогу коагуляції, називають коагулюючою
 1 
здатністю і позначають V V  . Коагулююча здатність V к йона-
к  к 
 с к 
коагулятора показує об'єм золю, скоагульованого 1 молем (або ммолем) йона-
коагулятора.
Експериментальне дослідження процесу коагуляції під впливом
електролітів привело до формулювання двох емпіричних правил.

Перше встановив Г. Шульце (1882), друге − М. Гарді (1900).
За правилом Гарді (правило значності), коагулюючу дію має не вся
молекула електроліту, а лише той йон, що має заряд, протилежний заряду
гранули (йон-коагулятор).
За правилом Шульце (правило валентності), коагулююча дія
йона-коагулятора тим більша, чим більша його валентність.
Згідно з правилом Шульце−Гарді критична концентрація йона-
коагулятора с к зменшується зі збільшенням його валентності. Для двовалентних
йонів поріг коагуляції в десятки разів, а тривалентних у сотні разів менший, ніж
I II III
для одновалентного: c : c k : c = 500 : 25 : 1.
k
k
Правило Шульце−Гарді має наближений характер і слушне тільки для
неорганічних сполук, тому що органічні однозарядні йони (катіони морфіну та
ін.) мають сильнішу коагулюючу дію, ніж двозарядні неорганічні йони. Це
пояснюється тим, що об'ємні органічні йони мають сильнішу специфічну
адсорбованість і легше входять до внутрішньої частини ПЕШ колоїдних
частинок.
Збільшення коагулюючої дії йона з підвищенням його валентності
пояснюють більш сильним ефектом стиснення ПЕШ йонами з вищою
валентністю. У ряду неорганічних йонів з однаковим зарядом їх коагулююча
активність збільшується зі зменшенням радіуса гідратованого (сольватованого)
йона. Наприклад, в ряду неорганічних катіонів і аніонів коагулююча активність
і гідратація змінюються в ліотропних рядах, або рядах Гофмейстера:

коагулююча активність


Li   Na   K   Rb   Cs ; Cl   Br   I   CNS ,
ступінь гідратації

Згідно з правилом Траубе в гомологічних рядах електролітів з
органічними йонами коагулююча здатність рівномірно збільшується з
введенням СН 2-груп. Отже, в ряду органічних йонів коагулююча дія зростає зі
збільшенням адсорбційної здатності.
Розрізняють два види коагуляції колоїдних розчинів електролітами:
концентраційну і нейтралізаційну.
Концентраційна коагуляція пов'язана зі збільшенням концентрації
електроліту, який не вступає в хімічну взаємодію з компонентами колоїдного
розчину, а також неспроможний до специфічної адсорбції. Такі електроліти
називають індиферентними. При збільшенні концентрації індиферентного